А1. Укажите, к какому роду литературы относятся былины:
А) эпос Б) лирика В) драма
А2 .Сюжет «Повести о Петре и Февронии Муромских», традиционный для волшебных сказок, незаметно приобретает черты:
А) Хождения Б) Поучения В) Жития
А3. Кто из писателей 18 века был автором теории «трёх штилей»?
А) Г.Р.Державин Б) М.В. Ломоносов В) Д.И. Фонвизин
А4. В каком жанре написана «Песнь о вещем Олеге»?
А) Былина Б) Легенда В)
А5.Укажите, портрет какого героя представлен: «удалой боец, буйный молодец; очи тёмные; плечи богатырские; лукавый раб; из славной семьи из Малютиной...»:
А) Кирибеевич Б) Степан Парамонович Калашников В) Малюта Скуратов
А6. Какому литературному герою из повести Н. В. Гоголя «Тарас Бульба» принадлежат слова: «Есть ещё порох в пороховницах!»:
А) Андрию Б) Остапу В) Тарасу Бульбе
А7. Кого в произведении А. П. Чехова можно назвать «хамелеоном»?
А) Очумелова Б) Хрюкина В) Толпу зевак
А8. Кем был главный герой рассказа А.П.Платонова «Юшка» для жителей деревни?
А) Он был примером того, как не надо жить, и все выплёскивали на него свою злобу;
Б) Жители деревни мало обращали на него внимание, так как были заняты своими делами;
В) Все жители без исключения уважали и Юшке.
Часть В.
ответьте на во выполните задания.
В1. Что такое рассказ?
В2. Вспомните биографии писателей и поэтов. Соотнесите имена, отчества, фамилии писателей и поэтов с их годами жизни и местом рождения.
Имя, отчество и фамилия писателя Годы жизни Место рождения
1. Антон Павлович Чехов 1. 1818-1883 А. с. Багдади, близ Кутаиса
2. Лев Николаевич Толстой 2. 1893-1930 Б. город Орёл
3. Иван Сергеевич Тургенев 3. 1828-1910 В. город Таганрог
4. Владимир Владимирович
Маяковский 4. 1860-1904 Г. Ясная Поляна, Тульской губернии
Образец: 1) 1А
2) 2Б…
Часть С. (Не менее 8-10 предложений.)
Какое произведение художественной литературы, прочитанное вами в 7 к
Роман Михайла Юрійовича Лермонтова «Герой нашого часу», на мій погляд, незвичайне явище літератури взагалі і, зокрема, літератури XIX століття. Це твір, який змушує читача думати, міркувати, заглиблюватися в думки і почуття персонажів, намагатися зрозуміти і пояснити для себе їхні вчинки. Історія, розказана Лермонтовим, захоплює, як цікава гра, тому що майже всі люди люблять загадки.
А головною загадкою в творі, звичайно, залишається образ Григорія Печоріна. Це, безсумнівно, багатоплановий, об’ємний, неоднозначний характер, і мета автора – якомога повніше розкрити його у всіх можливих проявах. Дивовижно те, як письменник втілює у творі свою ідею: він немов аналізує Печоріна, кладе на шальки терезів його дії, думки, почуття. Читач знайомиться як з враженням оточуючих героя людей, з реальними подіями, що відбуваються навколо нього, так і з його душевним станом, ходом міркувань, внутрішньою стороною, виворотом його життя. Це допомагає розібратися в тому, хто ж є герой нашого часу.
Ще в передмові Лермонтов каже, що герой нашого часу – це «портрет, складений з пороків усього … покоління, в повному їх розвитку». Тому з самого початку образ Печоріна сприймається як цілком негативний, що в наслідку підтверджується його вчинками і поглядами. Але, на мою думку, не варто однозначно негативно ставитися до цього героя, адже не випадково автор завершує передмову так: «Досить і того, що хвороба вказана, а як її вилікувати – це вже Бог знає!». Думаю, саме тому не можна безапеляційно засуджувати Печоріна: до людей, що страждають якою-небудь недугою, слід виказувати скоріше співчуття, ніж неприязнь. А в даному випадку героя дійсно вразила хвороба, але не тілесна, а духовна, поширена в тогочасному суспільстві, хвороба, відголоски якої не зникли і в наші дні.