- Температура: відносини у родині можуть бути, як теплими, так і прохолодними, іноді, й зовсім морозними.
- Тиск: часто один з партнерів намагається "володіти" іншим, маніпулювати, здійснювати психологічний тиск, обмежувати свободу.
- Хмарність: все залежить від чесності та прозорості стосунків — світло й сонячно, або туманно та неясно (коли багато таємниць та брехні).
- Швидкість вітру: одні сім'ї живуть дуже динамічним життям, кипіння емоцій та пристрасті — часто сваряться та швидко миряться, а бувають дуже статичні, інертні стосунки із затяжними кризами.
- Опади: тут варто говорити про усі позитивні та негативні емоції. В залежності від ситуації "емоції" або випадають дрібним дощем або ж потужною зливою.
Враховуючи усі ці фактори, психологи виділяють 5 типів психологічного клімату в сім'ї:
1. Демонстративний — в таких сім'ях часто брешуть один одному, недоговорюють, але ніби з "кращими намірами", від надбережливого ставлення до коханої людини. Намагаються говорити лише про якісь позитивні моменти та успіхи, уникають розмов про проблеми та негаразди. Складається враження "ілюзорної ідилії". Загалом відносини теплі. Членам сім'ї подобається і проявляти теплоту, і дбайливість, і отримувати натомість те ж. Негативні моменти легко забуваються і прощаються, тому що у партнерів спільна мета — показова ідеальна родина.
2. Партнерський — такі пари формуються на спільній ідеї шлюбу як добровільного союзу, який створюється задля того, щоб полегшити життя одне одного, зробити його цікавішим, простішим, безпечнішим. Відносини — прозорі, плідні та раціональні. Емоції не подавляються й не придушуються, в родині прийнято говорити про те, що турбує. "Температура" в такому домі є теплою, атмосфера цілком гармонійною, але якщо хтось з членів родини починає "паразитувати", то такі дії швидко присікаються для стабілізації партнерства. Присутня повага до індивідуального простору, власних інтересів та хобі кожного.
3. Віддалений - у членів сім'ї різні інтереси, своє власне коло спілкування. Часто сім'ю об'єднує лиш те, що вони живуть разом під одним дахом, мають спільних дітей. Мінімум контактів. Мінімум емоцій. Мінімум взаємних вимог. Мінімум взаємного інтересу.
4. Товариші по чарці — найважливіші потреби у таких партнерів — це задоволення гедоністичних мотивів, часто це неблагополучні сім'ї. Як правило у всіх членів сім'ї низька або нестійка самооцінка. Багато емоцій, радісних і сумних, ірраціональна поведінка. Члени сім'ї охоче брешуть і самі собі, і іншим, виправдовуючи власний б життя. Вони схильні до різних шкідливих звичок та залежностей, потурають слабкостям. Проте конфлікти розпалюються часто, особливо під впливом негативних станів, фрустрації, дратівливості.
5. Автократичний — коли у сім'ї є виражений лідер. Часто це чоловік при непрацюючій дружині, схильний домінувати та визначати життя інших членів сім'ї. Рідше це дружина, що володіє владним характером і змогла підлаштувати під себе чоловіка. Лідер визначає структуру взаємин у сім'ї: межі свободи та характер емоційних проявів. Якщо він каже, що треба виявляти взаємну повагу, інші члени сім'ї її проявляють. Якщо лідер проти того, щоб плакали, тоді всі стримують ці емоції. Сім'ї з автократичним лідером досить стабільні, статичні. Якщо лідер втрачає свою об'єктивну влада, у відносинах настає серйозна криза.
В «Преступлении и наказании» более 90 персонажей, из них около десятка центральных, имеющих резко очерченные характеры, взгляды, важную роль в развертывании сюжета. Роман идеологический, философский. Известно, что Достоевский первоначально предполагал назвать роман «Пьяненькие» и, что Мармеладов должен был стать его центральным героем. Замысел изменился, Мармеладов отступил перед Раскольниковым на задний план, но авторское отношение к нему не перестало быть противоречивым и сложным: безвольный пьянчуга, жену довел до чахотки, дочь пустил по «желтому билету», сам опустился ниже некуда, но одновременно автор всем повествованием взывает: «О, люди, возымейте к нему хоть каплю жалости: учтите и то, что впервые он был уволен со службы не за пьянство, а по изменению в штатах», т.е. по сокращению. Как известно, действие в романе происходит в 1865 г. Это был самый разгар эпохи реформ, ломки чиновничьего аппарата. Мелких служащих, потерявших в это время должность, насчитывалось немало, и гибли в первую очередь наиболее слабые.Развитие замысла романа:«Еще на каторге думал о чем-то подобном».1855 г. – « Роман мой называется « Пьяненькие «и будет связан с теперешним вопросом о пьянстве».2-я половина 1865 г. – работа над произведением, которое назвал психологическим отчетом одного преступления.В конце 1865г. « Я сжег все. Новая форма, новый план меня увлек, и я начал все сызнова».1866 г. – роман опубликован в журнале «Русский вестник». «Петербург, за ним Москва, а до некоторой степени вся Россия находятся чуть не на военном положении: аресты, обыски и пытки идут беспрерывно».Роман «Преступление и наказание» – суровый приговор общественному строю, основанному на власти денег, на унижении чело: века, страстное выступление в защиту человеческой личности.
Золотой телец (ивр. עגל הזהב) — идол, несколько раз появляющийся на страницах Ветхого Завета как предмет культа отступивших от Бога Израиля. В соответствии с агадическим мидрашем, телец был оживлён благодаря силе Всевышнего, которая была даже в кусках таблички, с которой Моисей со словами але шор (поднимись, бык) поднял ковчег Иосифа из вод Нила для перезахоронения на Земле Обетованной после покорения её двенадцатью коленами Израиля. Потому-то золото в плавильне преобразовалось в символ Иосифа тельца.[1] Есть основания полагать, что речь идет о Молохе
Основні фактори:
- Температура: відносини у родині можуть бути, як теплими, так і прохолодними, іноді, й зовсім морозними.
- Тиск: часто один з партнерів намагається "володіти" іншим, маніпулювати, здійснювати психологічний тиск, обмежувати свободу.
- Хмарність: все залежить від чесності та прозорості стосунків — світло й сонячно, або туманно та неясно (коли багато таємниць та брехні).
- Швидкість вітру: одні сім'ї живуть дуже динамічним життям, кипіння емоцій та пристрасті — часто сваряться та швидко миряться, а бувають дуже статичні, інертні стосунки із затяжними кризами.
- Опади: тут варто говорити про усі позитивні та негативні емоції. В залежності від ситуації "емоції" або випадають дрібним дощем або ж потужною зливою.
Враховуючи усі ці фактори, психологи виділяють 5 типів психологічного клімату в сім'ї:
1. Демонстративний — в таких сім'ях часто брешуть один одному, недоговорюють, але ніби з "кращими намірами", від надбережливого ставлення до коханої людини. Намагаються говорити лише про якісь позитивні моменти та успіхи, уникають розмов про проблеми та негаразди. Складається враження "ілюзорної ідилії". Загалом відносини теплі. Членам сім'ї подобається і проявляти теплоту, і дбайливість, і отримувати натомість те ж. Негативні моменти легко забуваються і прощаються, тому що у партнерів спільна мета — показова ідеальна родина.
2. Партнерський — такі пари формуються на спільній ідеї шлюбу як добровільного союзу, який створюється задля того, щоб полегшити життя одне одного, зробити його цікавішим, простішим, безпечнішим. Відносини — прозорі, плідні та раціональні. Емоції не подавляються й не придушуються, в родині прийнято говорити про те, що турбує. "Температура" в такому домі є теплою, атмосфера цілком гармонійною, але якщо хтось з членів родини починає "паразитувати", то такі дії швидко присікаються для стабілізації партнерства. Присутня повага до індивідуального простору, власних інтересів та хобі кожного.
3. Віддалений - у членів сім'ї різні інтереси, своє власне коло спілкування. Часто сім'ю об'єднує лиш те, що вони живуть разом під одним дахом, мають спільних дітей. Мінімум контактів. Мінімум емоцій. Мінімум взаємних вимог. Мінімум взаємного інтересу.
4. Товариші по чарці — найважливіші потреби у таких партнерів — це задоволення гедоністичних мотивів, часто це неблагополучні сім'ї. Як правило у всіх членів сім'ї низька або нестійка самооцінка. Багато емоцій, радісних і сумних, ірраціональна поведінка. Члени сім'ї охоче брешуть і самі собі, і іншим, виправдовуючи власний б життя. Вони схильні до різних шкідливих звичок та залежностей, потурають слабкостям. Проте конфлікти розпалюються часто, особливо під впливом негативних станів, фрустрації, дратівливості.
5. Автократичний — коли у сім'ї є виражений лідер. Часто це чоловік при непрацюючій дружині, схильний домінувати та визначати життя інших членів сім'ї. Рідше це дружина, що володіє владним характером і змогла підлаштувати під себе чоловіка. Лідер визначає структуру взаємин у сім'ї: межі свободи та характер емоційних проявів. Якщо він каже, що треба виявляти взаємну повагу, інші члени сім'ї її проявляють. Якщо лідер проти того, щоб плакали, тоді всі стримують ці емоції. Сім'ї з автократичним лідером досить стабільні, статичні. Якщо лідер втрачає свою об'єктивну влада, у відносинах настає серйозна криза.
Объяснение: