В России 19 века люди жили при крепостном праве. Существовали богатые помещики и бедные крестьяне, которые полностью подчинялись своим хозяевам. У одного барина было много людей, но это были именно «люди», «челядь», «холопы». Они целый день в работе, они ютятся в каморках, устают, недосыпают, и всё это для того, чтобы угодить своему хозяину, выполнить любое его желание. Некоторые помещики даже не считали своих крепостных за людей. Именно у этого сословия была возможность делать всё, что заблагорассудится, со своими крепостными людьми. Именно при крепостном строе существовало самое страшное право – эксплуатация одного человека другим.
Герасим понимал, что не сможет уберечь Муму от людей барыни. Единственное, что он может сделать собаку от бесчувственных лакеев, облегчить ее страдания, потому что понимает, что это приказ барыни. Своим уходом в деревню Герасим протестует против действий барыни. Он больше не может мириться с тем положением, в котором оказался. В этом победа Герасима не только над гнетом барыни, но и над самим собой, над привычкой терпеть и повиноваться. В судьбе Герасима виновата не столько барыня, сколько существующий строй, основанный на зависимости одного человека от другого, т.е. крепостное право. И он оказался противостоять несправедливости этого строя.
Подробнее - на -
ответ:З дитячих років ми чули, як співали наші мами і бабусі "Пісню про рушник", "Ми підем, де трави похилі", "Білі каштани", "Стежина", "Цвітуть осінні, тихі небеса". І тільки зараз ми дізналися, що всі ці пісні належать одному авторові — Андрію Малишку.
Пісенність — одна з найголовніших прикмет усієї поезії Малишка. Його поетичне мислення завжди було взаємопов'язане з елементами народнопісенної поетики. Це й забезпечило активну співпрацю композиторів з поетом та широку популярність пісень на тексти А. Малишка. Музику до його поетичних творів писали такі відомі композитори, як Л. Ревуцький, П. Майборода. А. Штогаренко, П. Козицький, М. Вериківський, С. Козак, О. Білаш та інші.
Мабуть, найвідомішим твором пісенної спадщини Малишка є пісня "Рідна мати моя" ("Пісня про рушник"). Вона була написана до кінофільму "Літа молодії" і здобула велику популярність серед народу, стала народною перлиною. Кожен рядок цієї пісні випромінює доброту і любов, пройнятий материнським теплом і синівською вдячністю. У поезії створено узагальнений образ матері, що "ночей не доспала", що передавала своєму синові любов до Вітчизни, до природи, до всього прекрасного. Мати перед дальньою дорогою дає сину "рушник вишиваний", де вимережила своїй дитині долю, долю серед тихого шелесту трав, "в щебетанні дібров". Цей рушник оберігатиме сина в дорозі і буде нагадувати йому про сонячне дитинство, розлуку з рідним краєм і найдорожчою людиною. Своєрідна форма поезії наближає її до пісні. Рефрен надає співучості, ніжності, ліричності, народності. Твір насичений епітетами, яскравими метафорами
Объяснение: