3. "Коли Бог безсилий до людині? (За новелою Р. Акутагави "Павутинка")
Звичайно цілий твір я писати не буду, проте поділюся думками.
Бог не зможе до тій, людині, котра свідомо не бажає прийняти від Нього до Бог насильницькими методами не діє, адже Бог-це джерело любові. Можна зробити паралель із нашим життям: батьки бажають дятям найкращого, та коли ті свідомо вибирають гірше, то ми безсилі тут щось вдіяти. Людина, яка все життя йшла проти своєї совісті просто не зможе прийняти все, що їй приготовив Всевишній. Адже існує таке поняття:"Спалена совість", насправді це поняття жахає, це фактично самогубство, і як правило, без Господнього воскресіння тут нічого не вдієш.
Поэма «Мертвые души» занимает особое место в творчестве Гоголя. Это произведение писатель считал главным делом своей жизни, духовным заветом Пушкина, который подсказал ему основу сюжета. В поэме автор отразил уклад жизни и нравы разных слоев общества – крестьян, помещиков, чиновников. Образы в поэме, по словам автора, «ничуть не портреты с ничтожных людей, напротив, в них собраны черты тех, которые считают себя лучше других». Крупным планом показаны в поэме помещики, владельцы крепостных душ, «хозяева» жизни.