В романе И. С. Тургенева «Отцы и дети» герои стали жертвами вечного конфликта поколений. Евгений Базаров приехал в Марьино вместе со своим другом и сразу же вызвал неудовольствие одного из хозяев дома, Павла Петровича Кирсанова. Автор описывает различие между ними, говоря об их руках: у одного они очень ухоженные и белые, а другой своими красными и мозолистыми руками вызывает только брезгливость. Состояние рук передает образ жизни мужчин. Если старшее поколение привыкло к светским манерам, праздной аристократичности и ученым беседам, то новое поколение – это люди дела и труда. Базаров презирает Кирсанова-старшего за ленивое прозябание в усадьбе и чванство, а его оппонент раздражен грубостью и категоричностью гостя. Решился ли их конфликт? Да. Столкновение привело к развязке, и герои стали более понимающими людьми. Павел Петрович разрешил мезальянс брата и уехал, решив что-то изменить в своей бессмысленной жизни, а Евгений осознал, что чувства – не порок человека, а то, без чего он не сможет жить.
Так вони опинилися на острові посеред великої річки. Там зробили собі табір, фали у всілякі ігри. Та дуже скоро вони почали скучати за рідною домівкою.
Том одного разу залишив острів і переплив до міста. Там він потай прокрався до рідної оселі і заховався під ліжком. Виявилося, що діти помилялися. І тітка Поллі, і мати Джо любили своїх хлопців. Суворість їх викликалася тогочасними звичаями виховання хлопчиків.
Том дочекався, коли всі поснули. Він поцілував тітку, але не залишив записку, що всі хлопці живі. Йому сподобалася ідея "воскреснути", коли буде церковна служба на помин їхньої душі. Тобто він знову взявся до своїх витівок. Він взагалі такий непосидющий і фантазер.
Ця історія сподобалась мені у 10 разів більше, ніж випадок, коли вчителеві Доббінсу позолотили лисину.