вчора я прочитала повість дж. лондона " любов до життя ". мені дуже ця розповідь . цей твір ще має назву " жага до життя " . мені здається , що головні слова у творі - це насамперед життя і жага .
адже розповідь про те , як людина проходить випробування життям . в цій розповіді , і зрада друга , і голод , і бородьба з тваринами за життя .
але цей розповідь про доброту нейбайдужих , любов та радість від того ,що тебе врятували від минучої смерті.
на мій погляд , дж.лондон один із найвидатніших письмеників-реалісті!
Есенин пишет о любимой деревне, где он родился, провёл детство--константиново. он с грустью говорит, что покинул родимый дом, березняк, пруд, где он бродил и купался и всё это связано с любимой старушкой-матерью, её грустью, когда она с ним прощалась,. у есенина в поэзии много эпитетов, метафор, сравнений, так и здесь луну он сравнивает с лягушкой, распластанной в воде, а седину в бороде отца поэт сравнивает с белизной яблоневого цвета. есенин чувствовал, что, покидая отчий дом и уезжая в москву, он не скоро вернётся и не увидит саоё любимое дерево--старый клён, о котором он написал немало стихов, ставших песнями. но он долго будет его помнить и знает, что родные ему люди будут часто заглядываться на него, потому что его густая листва будет напоминать им густую шевелюру молодого деревенского поэта.
вчора я прочитала повість дж. лондона " любов до життя ". мені дуже ця розповідь . цей твір ще має назву " жага до життя " . мені здається , що головні слова у творі - це насамперед життя і жага .
адже розповідь про те , як людина проходить випробування життям . в цій розповіді , і зрада друга , і голод , і бородьба з тваринами за життя .
але цей розповідь про доброту нейбайдужих , любов та радість від того ,що тебе врятували від минучої смерті.
на мій погляд , дж.лондон один із найвидатніших письмеників-реалісті!