В. Дубровский остался без матери в раннем детстве: мать умерла скоро после его рождения. В 8 лет отец отправляет Владимира в Петербург на учебу в Кадетский корпус, там Владимир получает воспитание и образование.
Когда окончил Кадетский корпус, Владимир Дубровский поступает на службу в гвардейский полк. Дубровский живет роскошно и беззаботно. Отец ничего не жалеет для сына и посылает ему достаточно денег. Все эти годы сын и отец мало общаются друг с другом, но все равно любят друг друга.
Совершенно неожиданно сосед Дубровских, господин Троекуров, отбирает у них их имение. Старик Дубровский заболевает и сходит с ума. 23-летний Владимир Дубровский оказывается на улице и становится разбойником. Он и его шайка крестьян грабят богатых помещиков. Чтобы отомстить Троекурову, разбойник Дубровский с хитрого плана поселяется в доме Троекуровых под видом учителя-француза Дефоржа.
Примерно около 3 недель Дубровский живет в доме Троекурова под видом француза Дефоржа. Владимир влюбляется в дочь Троекурова, Машу, которую знал еще в детстве. Дубровский был счастлив быть рядом с Марией. Еще недавно одержимый местью, теперь Дубровский не хочет мстить Троекурову, чтобы не делать несчастной Марию. При этом девушка не догадывается, кто на самом деле учитель Дефорж. Наконец Дубровский признается Марии, что он не француз, а разбойник. Он также признается ей в любви. В тот же день Дубровский бежит из дома Троекуровых, потому что его уже разыскивают местные власти.
Потом Троекуров насильно выдает Марию замуж за старого князя Верейского. Дубровский предлагает Марии бежать с ним, но девушка отказывается бросать уже законного, хотя и нелюбимого мужа. После этого Дубровский оставляет свою разбойничью жизнь и уезжает(точно не ясно, куда, но я думаю возможно за границу).
За жанром «Енеїда» І. Котляревського — це епічна, бурлескно-травестійна поема:
Травестія (від італ. «перевдягати») — різновид жартівливої поезії, коли твір із серйозним або героїчним змістом і відповідною формою переробляється у твір комічного характеру.
Пародія — сатиричний або гумористичний твір, що імітує творчу манеру письменника (або літературного напрямку) з метою його висміяти. Зберігаючи манеру письма, пародист вкладає в неї інший, гротескний зміст.
Бурлеск — це жанр гумористичної поезії. Комічний ефект досягається або тим, що героїчний зміст зображується в пародійному тоні, або тим, що про буденне говориться піднесено.
Алюзія — художньо-стилістичний прийом, натяк на певний художній твір, сюжет чи образ.
Силабо-тонічна система (від гр. sillabe — склад, tonos — наголос) — система віршування, яка визначається кількістю складів, числом наголосів та їх розміщенням у віршованому рядку.
Суть травестії та бурлеску — в різкому контрасті між темою й характером її розкриття. Попередні травестії «Енеїди» так чи інакше заперечували свою першооснову і цим зв’язували себе з нею. Котляревський поставив перед собою іншу мету: не висміяти чи принизити оригінал, а у відомому для всіх сюжеті дати опис зовсім нового, маловідомого досі для світу життя українського народу. «Енеїда» Котляревського — травестія, в якій не дотримано всіх правил жанру, швидше це героїко-комічна поема. Гумор «Енеїди» — не розважальний. Ніби жартуючи, Котляревський відтворив минуле України, сучасне (другу половину ХУІІІ ст. і початок ХІХ ст.) і заглянув у майбутнє.
Відповідь:Напевне, це трохи кумедно але це дуже символічно. І, думаю, символом нашої боротьби буде ця парасоля над напівзруйнованою будівлею
Ось на цих фото – різдвяна історія про те, як сім’я Герасимових, «переселенців до села Христанівка», придумала й захистила Христанівську школу від руйнації негодою.
На дах іі лізти небезпечно. І техніка, що приїздила, дала можливість закрити його від води й снігу не повністю...лишилася відкритою труба.
Сергій виготовив парасолю таку пробрався до труби зсередини (теж під ризиком бути заваленим , вставив парасолю й розкрив її над трубою ззовні
Ось так це було – дивіться!
Він мій герой
А це – різдвяна казка щастя – є! Воно – буде.
Пояснення: