Снегурочка — центральная фигура произведения. Девушка необычайной красоты, отчаянно желающая познать любовь, но при этом холодная сердцем. Чистая, отчасти наивная и абсолютно чуждая людям-берендеям, она оказывается готова отдать всё, даже свою жизнь, в обмен на знание о том, что такое любовь и почему все так жаждут её.
Мороз — отец Снегурочки, грозный и строгий, стремившийся уберечь свою дочь от всевозможных бед.
Весна-Красна — мать девушки, которая несмотря на предчувствие беды не смогла пойти наперекор своей природе и мольбам дочери и наделила её любить.
Лель — ветреный и весёлый пастушок, первым пробудивший какие-то чувства и эмоции в Снегурочке. Именно из-за того, что оказалась отвергнута им, девушка бросилась к Весне.
Мизгирь — торговый гость, или, иначе говоря, купец, полюбивший девушку настолько сильно, что не только предложил за неё все свои богатства, но и оставил Купаву, несостоявшуюся свою невесту, тем самым нарушив исконно соблюдавшиеся обычаи берендеева царства. В конце концов он обрёл взаимность той, кого любил, но ненадолго — и после ее гибели сам расстался с жизнью.
Стоит отметить, что несмотря на большое количество персонажей пьесы, даже второстепенные герои получились яркими и характерными: что царь Берендей, что Бобыль и Бобылиха, что бывшая невеста Мизгиря Купава - все они запоминаются читателю, обладают своими отличительными чертами и особенностями.
Пьеса рассказывает историю Снегурочки, которая предстаёт перед нами юной девушкой, отчаянно жаждущей единственного, чего у неё никогда не было — любви.
В произведении мне понравилсь то, что Островский до предела ясно выражает центральную мысль своего произведения: жизнь без любви — бессмысленна. Снегурочка не может и не хочет мириться с пустотой и холодом, существующим в её сердце, и Весна, которая суть олицетворение любви, позволяет дочери испытать это чувство, несмотря на то, что ей самой мнится дурное.Хоть полюбившая Снегурочка и тает под первыми лучами жаркого и ясного солнца, но она открыла для себя новый, наполненный смыслом мир.
Объяснение:
У восьмому класі я прочитала чимало цікавих творів. Вони були насичені різними подіями, емоціями, переживаннями. Кожен твір вразив мене. Прочитавши романи, вірші, повісті, я вивчила багато нових цікавих фактів про історію України, життя, звичаї, традиції та побут народу.
Є твір, який мені запам’ятався найбільше. Історичний роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада» вразив мене, показав справжню історію України. Відомий український письменник зміг чудово зобразити історичні події доби Руїни. У творі утверджується думка про необхідність підвищення національної свідомості українців. Доводиться факт, що провідною силою для розвитку держави є національна еліта. У романі автор закликає до єдності народу заради щасливого майбутнього. Куліш акцентує увагу на суперечностях між козаками, шляхтичами, міщанами.
Роман сповнений різноманітними образами. Кожен персонаж має свою характеристику, усі риси підкреслені за до художніх засобів. Окремий герой твору часто відіграє важливу роль. Роман побудований на історичних фактах, тому вражає те, що були лицемірні, підступні, егоїстичні люди, які готові були знехтувати Батьківщиною заради власної вигоди. Найлукавішим героєм є Іван Брюховецький. Це політичний авантюрист, який будував свою кар’єру лише на брехні. Навіть автор ставиться до героя зі зневагою, називає його Іванцем. Брюховецький — безчесна людина. Спокійно дивлячись людям в очі, він говорив неправду, втирався в довіру народові, намагався справити гарне враження, вдавав із себе скромного чоловіка. Іван таки зміг дістатися своєї мети. На раді серед черні він був обраний гетьманом. Вражає підступність людини. Одразу ж Брюховецький починає пригноблювати людей, називає їх дурним мужицтвом. Не можна спокійно реагувати на підступність Іванця. Мабуть, саме через таких людей Україна й переживала такі важкі часи після смерті Богдана Хмельницького.
На противагу Брюховецькому у творі змальований Яким Сомко. Це справжній патріот своєї держави. Він щиро вболівав за щасливе майбутнє Батьківщини. Автор змалював Сомка в образі продовжувача дипломатичної політики Богдана Хмельницького. Яким не хотів аби через його власні інтереси починалися чвари. Цей чоловік мріяв про квітучу державу, прагнув, аби два береги Дніпра приклонилися під одну булаву. Сомко — щирий, розумний, сильний, сміливий ватажок, який прагнув об’єднати Україну. Письменник зображує героя гарним чоловіком, воїном з ясними очима, відданим, благородним гетьманом. Душа радіє, коли розумієш, що все ж таки є справжні патріоти.
У творі піднімаються не тільки проблеми патріотизму, гідності, а й тема кохання. Стосунки між Петром Шраменком та Лесею Череванівною займали провідне місце в романі. Звичайно кохання розвивалося не безхмарно, були складнощі. Я була дуже рада, коли дізналася, що Петро та Леся одружилися. Я вважаю, що вони є достойною парою. Закохані довго боролися за свої сильні, взаємні, щасливі стосунки — і вони дісталися бажаного.
Объяснение:Отже, я в захваті від прочитаного роману. Цей твір відкрив для мене багато нового, я побачила історію України очима письменника. Мене вразило широке використання художніх засобів. За їх до Куліш дуже точно зміг підкреслити риси характеру кожного героя. Я люблю Україну, мені подобається дізнаватися нові факти про неї, вивчати історію, мабуть, саме тому «Чорна рада» Пантелеймона Куліша не залишила мене байдужою.
Подробнее - на -
Объяснение: