Мудрые выражения:
1.Все мы родом из детства
2.Мы в ответе за тех, кого приручили.
3.Любить - это не значит смотреть друг на друга, любить - значит вместе смотреть в одном направлении.
4.Там хорошо, где нас нет.
5.А все дороги ведут к людям.
6.Ведь она такая таинственная и неизведанная, эта страна слёз.
7.Будь то дом, звезда или пустыня - самое прекрасное в них то, чего не увидишь глазами
8.У каждого человека свои звезды.
9.Глаза слепы. Искать надо сердцем.
10.Тщеславные люди глухи ко всему, кроме похвал.
Почему автор дает свои иллюстрации?
Экзюпери пытался вытащить взрослого читателя из его "скорлупы", привести к тому, чтобы читатель увидел мир глазами ребенка. И рисунки тоже служили этой цели - вернуть взрослых в мир детства. Рисунки веселые и простые, как и у детей.
Объяснение:
Ця думка загалом має бути основоположною для кожного вченоголітературознавця, бо закликає у дослідженнях літературного твору
відштовхуватися безпосередньо від нього, а не від аналізу, який здійснили
інші, бо
літературний твір – це суто інтенційний твір, джерелом існування якого є творчі акти
свідомости автора, а фізичною підставою – текст, усталений на письмі або за до ншого фізичного засобу можливої репродукції (наприклад, на магнітофоні). Завдяки
двоплановості його мови він водночас інтерсуб’єктивно доступний і відтворюється, тому
стає предметом інтенційним, інтерсуб’єктивним з огляду на певну суспільність читачів. Як
такий він не психічний, а трансцендентний стосовно усіх свідомих переживань як автора,
так і читачів2
.
Одним із вихідних пунктів цього аналізу роману П. Куліша буде
настанова Р. Інґардена розмежовувати сам твір художньої літератури як
художній об’єкт та його естетичну конкретизацію як об’єкт естетичний3
.
Доповненням цьому є застосування ідей вченого про конкретизацію
літературного твору, якою дослідник називав таке ціле, «в якому твір
виступає як уже доповнене та змінене читачем у процесі читання»4
.
Спробую це показати на прикладі центральних, чи сказати б, концептуальних образів, якими в романі є дорога та, зрозуміло, власне чорна
рада. Ці слова, якщо користуватися поняттями Романа Інґардена, є так
званою «неповною визначенністю чи схематичністю»5
, причому
вживаючись як у прямому, так і переносному значеннях. Інтерпретація, чи,
як сказав би Р. Інґарден, конкретизація цих понять (у даному випадку має
йтися також про елементи історичного коментаря) та якомога повніше
з’ясування їхньої ролі в художньо-історичній системі Чорної ради дасть
змогу поглибити та значною мірою верифікувати наше сприймання
й оцінку роману, глибше збагнути його історико-літературну та естетичну
сутність.
Коли значення слова «дорога» цілком зрозуміле, то про те, що таке
«чорна рада» варто сказати докладніше. Це словосполучення у цьому
контексті означає загальну козацьку раду за участи черні, тобто селян та
Домен:Эукариоты
Царство:Животные
Подцарство:Эуметазои
Без ранга:Двусторонне-симметричные
Без ранга:Вторичноротые
Тип:Хордовые
Подтип:Позвоночные
Инфратип:Челюстноротые
Надкласс:Четвероногие
Класс:Птицы
Подкласс:Настоящие птицы
Инфракласс:Новонёбные
Отряд:Воробьинообразные
Подотряд:Певчие воробьиные
Инфраотряд:Passerida
Надсемейство:Passeroidea
Семейство:Вьюрковые
Подсемейство:Щеглиные
Триба:Щеглиные
Род:Клесты
Вид:Клёст-еловик
Клёст-елови́к[1], или обыкнове́нный клёст[1] (лат. Loxia curvirostra), — лесная певчая птица из семейства вьюрковых (Fringillidae), отряда воробьинообразных (Passeriformes). Характеризуется мощным клювом с перекрещивающимися кончиками и питанием семенами ели и других хвойных деревьев (отсюда русское название вида).
Птица немного крупнее воробья, но мельче скворца. Длина тела до 17 см, масса 43—57 г.
Примечателен своеобразным строением клюва. Надклювье и подклювье скрещиваются между собой, и их острые концы выдаются по бокам клюва. Подобно попугаям, использует клюв для ла́занья.
Самцы красные или красно-малиновые, нижняя часть брюха серовато-белая. Самки зеленовато-серые с жёлто-зелёными краями перьев. Молодые птицы серые в пестринах, самцы-первогодки оранжево-жёлтые. Крылья и хвост бурые.
Клюв не очень толстый, более вытянут, менее загнут, слабее перекрещивающиеся концы его длиннее и тоньше по сравнению с родственным видом клеста-сосновика.
Имеет крупную голову, цепкие лапы, позволяющие подвешиваться к шишкам вниз головой, короткий глубоко вырезанный хвост.
ловити
Объяснение:
Все взрослые сначала были детьми, только мало кто из них об этом помнит.
Это очень печально, когда забывают друзей. ...
Люди забираются в скорые поезда, но они уже сами не понимают, чего ищут. ...
Ты живешь в своих поступках, а не в теле. ...
Есть такое твердое правило. ...
– Лучше приходи всегда в один и тот же час, — попросил Лис.