Джип — звичайний хлопчик, тому що: Побачивши незвичайну вітрину, взяв батька за палець і потяг до неї. У нього очі розбіглися, побачивши таку кількість чарівних речей. У звичайній крамниці він відразу поспішав до прилавку. Джип був дуже схвильований; дивлячись на чари, щиро захоплювався. Радіє олов’яним солдатикам, грається ними. Джип – вихований хлопчик. Він довірливо і чемно звертався до продавця. А побачивши таку кількість іграшок був стриманим і не набридав благанням купити щось. «Хлопчик говорив дуже мало, але очі його були промовисті. Багатозначними були і його руки, що тримали біля грудей покупки. Джип стояв невимовно схвильований». Повернувшись додому, Джип не перестає вірити в дива, і тішиться отриманим подарункам. «Він не був наляканий, не був розгублений; його просто страшенно тішило те, як минув день …» Краса внутрішнього світу Джипа безмежна. Він не лише сам вірить у дива, а й може дарувати їх іншим. Саме Джип є головним героєм, адже завдяки йому: крамниця перестала бути міражем, і батько побачив чари, в які давно перестав вірити.
Стория создания «молитва» создается лермонтовым в 1839 г., уже в последний период его творчества. поводом для написания послужила беседа с м. а. щербатовой, за которой поэт в то время ухаживал. по воспоминаниям современников, она посоветовала ему молиться, когда у него на сердце тоска, сказав, что ничто не так, как искренняя молитва к богу. лермонтов, очевидно, последовал ее совету. сложно сказать, легко ли было человеку, во всеуслышание заявляющему о своем скептицизме и безверии, создателю прекрасного «демона» обратиться к богу от чистого сердца. однако вскоре рождается «молитва», которую можно назвать образцом прекраснейшей христианской лирики. стихотворение сразу же обрело огромную популярность, и до сих пор считается одним из самых известных в поэтическом наследии лермонтова. а в 1855 г. слова его были положены на музыку композитором м. глинкой, так возник романс. подробнее:
Улица Белинского проходит между набережной реки Фонтанки иЛитейным проспектом. В конце Моховой улицы (угол улицы Белинского) находится здание церкви святыхСимеония и Анны. Оно принадлежит к числу значительных памятников русского зодчества первой половиныXVIII столетия. От этой церкви получили названия проходившая там Симеоновская улица, Симеоновский мост через реку Фонтанку и примыкающая к нему площадь. В 1923 году улица, мост и площадь былипереименованы. Им присвоили имя русского революционного демократа, литературного критика ипублициста Виссариона Григорьевича Белинского (1811—1848). С 1839 года до конца своей жизни В. Г.Белинский жил в Петербурге. Большую часть этого времени он прожил вблизи Симеоновской улицы: нанабережной реки Фонтанки, 17, и на углу Невского проспекта и набережной реки Фонтанки, 68/40.
Джип — звичайний хлопчик, тому що: Побачивши незвичайну вітрину, взяв батька за палець і потяг до неї. У нього очі розбіглися, побачивши таку кількість чарівних речей. У звичайній крамниці він відразу поспішав до прилавку. Джип був дуже схвильований; дивлячись на чари, щиро захоплювався. Радіє олов’яним солдатикам, грається ними. Джип – вихований хлопчик. Він довірливо і чемно звертався до продавця. А побачивши таку кількість іграшок був стриманим і не набридав благанням купити щось. «Хлопчик говорив дуже мало, але очі його були промовисті. Багатозначними були і його руки, що тримали біля грудей покупки. Джип стояв невимовно схвильований». Повернувшись додому, Джип не перестає вірити в дива, і тішиться отриманим подарункам. «Він не був наляканий, не був розгублений; його просто страшенно тішило те, як минув день …» Краса внутрішнього світу Джипа безмежна. Він не лише сам вірить у дива, а й може дарувати їх іншим. Саме Джип є головним героєм, адже завдяки йому: крамниця перестала бути міражем, і батько побачив чари, в які давно перестав вірити.
Объяснение:
вот