Цікаво, а якою ж буде школа майбутнього? Я уявляю її світлою і просторою. Величезні вікна, в які проникають яскраві сонячні промені. У коридорах стоять дивани. Тут можна відпочити, погортати підручники перед уроком. Скрізь красиві доглянуті квіти, акваріуми, де плавають великі екзотичні риби. Навколо ні смітинки. Ні в кого не піднімається рука порушити цю красу.А тепер давайте заглянемо в кабінети. Сучасні легкі і комфортні меблі, розсувні дошки, аудіо-та відеотехніка. Пояснення матеріалу супроводжується показом кинофрагментов, тому учні легко засвоюють нову тему.А ще, мені здається, в школі майбутнього має бути кілька комп'ютерних класів. І школярі, і їхні викладачі легко і вільно спілкуються з комп'ютером. Перевірити свої знання тут же після пояснення не складе ніяких труднощів. Все так просто, і в той же час так захоплююче!На мій погляд, всі кабінети треба пофарбувати в світлі спокійні тони.А от ми і в спортзалі. Який він величезний! Учні та вчителі можуть позайматися на модних тренажерах, поплавати в басейні. Після тренувань можна відвідати душові кабінки. А взимку до наших послуг - прокат лиж і ковзанів. Все для здорового життя!Після закінчення занять діти не квапляться додому. Чому? А тому що в школі працює безліч всіляких гуртків: і спортивних, і музичних, і комп'ютерних ... Кожен учень може вибрати собі заняття за інтересами. Усі гуртки зовсім безкоштовні.У вчителів величезне бажання працювати з нами - у них гідна зарплата, адже вони зайняті таким важливим і потрібною справою - вони виховують майбутніх гідних громадян великої країни.Ось такою я представляю школу майбутнього. Чи буде вона такою - я не знаю. На жаль, це залежить не від нас.
Однажды шестилетний кавказский мальчик попадает в плен к русским военным, они держали его в монастыре. Конечно же он мечтал вернуться в семью, где был счастлив. Вскоре он стал юношей и сбежал, не смотря на то, что его любили в монастыре и даже имя дали "Мцыри", за ним приглядывал один старик-монарх.
В бегах он пробыл три дня. Сражался с барсом и убил его, встретил девушку(кавказскую) у воды, она набирала вод. Этого юношу нашли умирающим и слабым. Его приводит в монастырь тот старик, что ухаживал за ним.
И перед смертью Мцыри исповедуется старику и рассказывает что с ним случилось за 3дня. Естественно юноша умер и для него жизнь в монастыре была равносильно смерти.
Он знал, что его родные умерли, но всё равно хотел вернуться на родину, его тянуло на свободу