ответ:Нещодавно на уроках світової літератури ми познайомились із твором Астрід Ліндгрен "Міо, мій міо". У цьому творі розповідається про пригоди одного хлопчика в Далекій країні. Ця книжка захопила мене з перших сторінок, як і інші твори цієї майстрині слова.
Головні герої казкової повісті постійно борються зі своїми страхами, мають жагу справедливості, за яку активно борються. Міо одержує перемогу над Като, діти стають вільними. Усі повертаються додому, а у країні панує щасливе життя. Мені сподобалось, що твір має щасливий кінець, адже це породжує віру у те, що і в нашому світі добро нарешті переможе зло
Во-первых, книга легко и интересно читается. там отсутствует присущее школьным учебникам по сухое буквоедство, но в то же время ишимова не слог до языка детских народных сказок. все написано в стиле героических эпосов и запоминается моментально. во-вторых, книга изобилует не только поэтическими цитатами жуковского, языкова и других авторов, но также и многими неожиданными фактами, о которых лично я до их прочтения не знал. плюс к этим фактам ишимова довольно интересно рассказывает и о личной жизни князей/царей/императоров. каждая глава заканчивается таблицей родословной того или иного правителя. также нужно учитывать время, в котором жила ишимова. книга была написана в век господствующей идеологической триады "православие. самодержавие. народность.", поэтому патриотизм прослеживается
Над таким вопросом нередко задумываются. а ведь он неверен по сути. дело в том, что иголки, украшающие сосны, ели, пихты, кедры, кипарисы, лиственницы и другие хвойные растения, это тоже листья, только иной формы, чем у берёзы или осины. лучше задаться таким вопросом: а для чего растению вообще нужны листья? функций у них несколько. прежде всего, они обеспечивают растение питанием. именно листья собирают углекислый газ из воздуха, воду и минеральные соли из почвы. а содержащийся в листьях хлорофилл поглощает солнечную энергию, под действием которой углекислый газ и вода преобразуется в сахаристые вещества, которые и питают растение. кроме того, листья через крохотные поры на поверхности испаряют лишнюю, не нужную для питания воду. чем больше её, тем больше и поверхность листа. нетрудно догадаться, что родина всех широколистных растений — влажные субтропики. постепенно некоторые из них расселились в более холодные края, акклиматизировались, видоизменились и приспособились на зиму сбрасывать листву, впадая в своеобразную спячку. а хвойные растения гораздо более выносливы. влаги им надо меньше, да и ту, что накоплена, надо не испарять, а беречь, особенно зимой. поэтому листья-иголки покрыты плотной оболочкой. поскольку хвойные ведут активный образ жизни и зимой, и летом, то остаются вечнозелёными. иголки держатся на их ветках . правда, и у них есть определённый срок жизни, но они не все разом, а постепенно и заменяются подросшими молодыми.
ответ:Нещодавно на уроках світової літератури ми познайомились із твором Астрід Ліндгрен "Міо, мій міо". У цьому творі розповідається про пригоди одного хлопчика в Далекій країні. Ця книжка захопила мене з перших сторінок, як і інші твори цієї майстрині слова.
Головні герої казкової повісті постійно борються зі своїми страхами, мають жагу справедливості, за яку активно борються. Міо одержує перемогу над Като, діти стають вільними. Усі повертаються додому, а у країні панує щасливе життя. Мені сподобалось, що твір має щасливий кінець, адже це породжує віру у те, що і в нашому світі добро нарешті переможе зло
Объяснение: