ПЛАЧУ 1. Хто з героїв зайвий у творі Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон»?
а) Флетчер, чайка;
б) маленький принц, зірки;
в) Джонатан, бізнесмен.
2. У творі Р.Баха немає елементів:
а) казки;
б) притчі;
в) фантастики.
3. До якого висновку прийшов Джонатан?
а) «Любов'ю до польотів не заживеш доброї слави серед птахів»;
б) «далеко чи ні, а пильнувати треба»;
в) «не порівнюйте мене з Адамом».
4. Куди хотіли забрати Джонатана чайки?
а) У далекий політ;
б) у височінь, додому;
в) у темний р небес.
5. Як зовуть головну героїню роману Б.Космовської «Буба»?
а) Буба – Агнешка;
б) Буба –Аннушка;
в) Буба – Кларіс.
6. Як відносяться спочатку однокласники до Буби?
а) Дружелюбно;
б) байдуже і зрадливо;
в) добре і ласкаво.
7. Де Буба відчувала себе у безпеці?
а) Серед друзів;
б) за дверима своєї кімнати;
в) з батьками.
8. Кого із птахів найдужче любив Мілош?
а) Вільного орла;
б) синього співочого дрозда;
в) блакитну чайку.
9. За романом Б.Космовської «Буба: мертвий сезон» як можна подолати
небезпеку?
а) Якщо бути всім разом;
б) якщо мати багато грошей;
в) якщо багато читати книжок.
10. У прізвиську Марсем за повістю М.Аромштам «Коли відпочивають
ангели» поєдналися дві частини імені вчительки:
а) Марина Семенівна;
б) Маргарита Сергіївна;
в) Маргарита Семенівна.
11. Який випадок став приводом до створення дива?
а) Коли учень поліз у підвал і там застряв;
б) коли учень подарував учительці квіти;
в) коли учень не вивчив уроки.
12. Ідею якої педагогіки втілено в образі Марсем?
а) Оксфордівської;
б) вальдофської;
в) партнерської.
С самого своего детства о войне я понимал не так уж и много - мол, было такое, было плохо, были плохие люди, а были и хорошие, и это, конечно же, были наши. Понимал, что такого снова допустить нельзя, а уж наше поколение не допустит такого никогда. Знал, что у людей голод и войну, мышление совсем другое, не наше, не мирное. У них каждая крошка, каждая копейка, каждая секунда - всё на счету и всё, как последнее. Они боятся громких звуков и от каждого хлопка петард во дворе вздрагивают, будто от гранаты. Они знают цену миру и покою, действительно наслаждаются каждым мгновением радости, ведь знают: имея - не ценим, потеряв - плачем. Людскую жестокость они видели сами, а не читали о них в старых мудрых книгах, и, конечно же, натерпелись от нее больше, чем мы можем себе представить.
Но войны не кончаются на Великой Отечественной - за всё время существования цивилизаций, как известно, не было на Земле ни года без войн. Продолжаются они и поныне, яркими вспышками загораясь на земном шаре, обжигая людей, их память, их жизни, их спокойствие, и угасая вновь.