Нещодавно на уроці української літератури ми прочитали оповідання Григора Тютюнника "Дивак". Мені одразу здалося, що з'явився у мене новий друг — щирий, добрий.
Запам'ятались Олесеві очі: "чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ". Так, хлопчик допитливий, цікавиться всіма дрібничками, що трапляються йому на шляху до школи. "Йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кілків у тинах". Олесь сприймає природу як живу істоту; зрозумівши, що сосна помирає, він хоче їй до хоч би нагребти сніжку на її оголене коріння. Жаль йому і льоду, який ламають хлопці, і пліточки, яка опинилася в зубах у щуки. Хлопчина має творчу, живу уяву, яка допомагає йому жити цікаво, змістовно, бачити красу навколо себе.
Олесь добрий, і навіть я б сказала, мудрий. Він не забіяка (не дав же здачі Федькові!). Але, разом з тим, Олесь — рішучий хлопець. Він уміє обстоювати власну думку і протестує проти вчительки, яка не хоче його зрозуміти і дозволити виконувати інше завдання. Не сприймає він і дідову жорстоку науку: "Тут, на землі, не бити не можна".
Я думаю, що такі, як Олесь, стають справжніми людьми, небайдужими, чутливими до навколишнього світу. І без таких "диваків" світ став би жорстоким і холодним.
В маленький город приезжает лжеревизор Хлестаков. Об этом рассказал городничему почтмейстер, а разнесли по городу Бобчинский и Бобчинский, которые заметили, что молодой щеголь живет в гостинице и ничего не платит. Хлестакову дают взятки за то, чтобы он не видел недостатки. Чиновники хвастаются друг перед другом тем, кто больше дал денег. Хлестаков захотел жениться на Марье Антоновне, дочери Сквозника - Дмухановского, городничего. Он уезжает готовиться к свадьбе, и тут на сцене появляется настоящий ревизор. Все понимают, что были обмануты.
В сказке рассказывается о глупом помещике, который жаловался Богу на то, что слишком много развелось мужиков. Он решил их сам извести. Мужики умоляли Бога («Крестьяне взмолились всем миром к Господу Богу: „Господи! Легче нам пропасть и с детьми с малыми, нежели всю жизнь так маяться! “») — и вот помещик остался один. Приезжали к нему гости, приезжали к нему актёры и многие люди, но как они только приезжали, то сразу и уезжали (в доме не было слуг) . «Российский дворянин, князь Урус-Кучум-Кильдибаев» стал деградировать, весь оброс, ел зайца вместе с мехом, не стриг ногти. Но когда об этом узнал исправник, созвали совет и было решено: «Мужиков изловить и водворить, а глупому помещику, который всей смуте зачинщик, наиделикатнейше внушить, дабы он фанфаронства свои прекратил и поступлению в казначейство податей препятствия не чинил» . Мужиков вернули в уезд, и на базаре снова появились и мука, и мясо, и живность всякая; а помещик, порученный «надзору Сеньки» , тоскует по прежней своей жизни в лесах, умывается лишь по принуждению и по временам мычит.
Нещодавно на уроці української літератури ми прочитали оповідання Григора Тютюнника "Дивак". Мені одразу здалося, що з'явився у мене новий друг — щирий, добрий.
Запам'ятались Олесеві очі: "чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ". Так, хлопчик допитливий, цікавиться всіма дрібничками, що трапляються йому на шляху до школи. "Йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кілків у тинах". Олесь сприймає природу як живу істоту; зрозумівши, що сосна помирає, він хоче їй до хоч би нагребти сніжку на її оголене коріння. Жаль йому і льоду, який ламають хлопці, і пліточки, яка опинилася в зубах у щуки. Хлопчина має творчу, живу уяву, яка допомагає йому жити цікаво, змістовно, бачити красу навколо себе.
Олесь добрий, і навіть я б сказала, мудрий. Він не забіяка (не дав же здачі Федькові!). Але, разом з тим, Олесь — рішучий хлопець. Він уміє обстоювати власну думку і протестує проти вчительки, яка не хоче його зрозуміти і дозволити виконувати інше завдання. Не сприймає він і дідову жорстоку науку: "Тут, на землі, не бити не можна".
Я думаю, що такі, як Олесь, стають справжніми людьми, небайдужими, чутливими до навколишнього світу. І без таких "диваків" світ став би жорстоким і холодним.
Объяснение: