ответ: Шекспир
английский поэт и драматург, зачастую считается величайшим англоязычным писателем и одним из лучших драматургов мира. Часто именуется национальным поэтом Англии. Дошедшие до нас работы, включая некоторые, написанные совместно с другими авторами, состоят из 38 пьес, 154 сонетов, 4 поэм и 3 эпитафий. Пьесы Шекспира переведены на все основные языки и ставятся чаще, чем произведения других драматургов.
Шекспир родился и вырос в городе Стратфорд-апон-Эйвон. В 18 он женился на Энн Хатауэй, в браке с которой имел трёх детей: дочь Сюзанну и двойняшек Хемнета и Джудит. Карьера Шекспира началась между 1585 и 1592 годами, когда он переехал в Лондон. Вскоре он стал успешным актёром, драматургом, а также совладельцем театральной компании под названием «Слуги лорда-камергера», позже известной как «Слуги короля». Около 1613 года, в возрасте 48 лет он вернулся в Стратфорд, где умер тремя годами позже. Сохранилось мало исторических свидетельств о жизни Шекспира, и теории о его жизни создаются на основе официальных документов и свидетельств современников, поэтому в научном сообществе до сих пор обсуждаются вопросы относительно его внешности и религиозных воззрений, а также существует точка зрения, что приписываемые ему работы созданы другим человеком; она популярна в культуре, хотя и отвергается подавляющим большинством учёных-шекспироведов.
Большинство работ Шекспира написаны в период с 1589 по 1613 год. Его ранние пьесы в основном относятся к комедиям и хроникам, в которых Шекспир значительно преуспел. Затем в его творчестве настал период трагедий, включающих произведения «Гамлет», «Король Лир», «Отелло» и «Макбет», которые считаются одними из лучших на английском языке. В конце своего творчества Шекспир написал несколько трагикомедий, а также сотрудничал с другими писателями.
Многие пьесы Шекспира издавались ещё при его жизни. В 1623 году два друга Шекспира, Джон Хеминг и Генри Конделл, опубликовали Первое фолио, собрание всех, кроме двух, пьес Шекспира, в настоящее время включаемых в канон. Позже Шекспиру различными исследователями было с различной степенью доказательности атрибутировано ещё несколько пьес (или их фрагменты).
Уже при жизни Шекспир получал похвальные отзывы о своих работах, но по-настоящему он стал популярен только в XIX веке. В частности, представители романтизма и викторианцы так преклонялись перед Шекспиром, что Бернард Шоу назвал это «bardolatry», что в переводе с английского означает «бардопоклонство». Произведения Шекспира остаются популярными и в наши дни, они постоянно изучаются и переосмысливаются в соответствии с политическими и культурными условиями.
Объяснение:
Удачи тебе! :)
Йоанна Ягелло. Кава з кардамоном. – Л.: Урбіно, 2013. – 240 с.
Почавши читати нову книгу сучасної польської письменниці Йоанни Ягелло в чудовому українському перекладі фахівців львівського видавництва «Урбіно», я відчув дивний мікс цікавості та остраху, адже ніколи раніше не стикався із рецензуванням підліткової літератури.
Першою особливістю, що привернула мою увагу, стала своєрідна композиція роману, адже назвами розділів книги є місяці року, коли відбувалися певні події в житті 15-річної учениці гімназії Ліни. Дівчинка ніколи не відчувала підтримки та взаєморозуміння в сім’ї, оскільки мама завжди була зайнята важливою роботою, щоб забезпечити добробут Ліни та її молодшого брата Кая. Тепер мама мусить поїхати з Польщі надовго, і всі хатні турботи та догляд маленького брата важким тягарем лягають на тендітні плечі дівчинки. І хоч вітчим та бабусі доволі прихильно ставляться до Халіни, їй бракує уваги та тепла. Крім того, в Халіни постійно виникає відчуття, що дорослі мають певну родинну таємницю, яку прагнуть ретельно приховати і бояться її викриття.
У школі – суцільні контрольні і проблеми перед випускними іспитами, стосунки із найкращою подругою Наталею – безнадійно зіпсовано, а хлопець Андріан, якого Лінка досі вважала лише своїм другом, ставиться до неї якось інакше… Можливо це і є кохання, чи лише гра її бурхливої уяви?
Ліна у всьому почувається винною і, щоб відволіктися від суперечливих думок, вирішує поїхати в село до бабусі, адже так давно не провідувала її. Саме там дівчина випадково знаходить мамину фотографію, на якій добре видно вагітність її мами, а отже в Халіни десь є сестра чи брат, з яким дівчина так давно мріє поговорити, поділитися власними радощами і печалями, але чому дорослі стверджують, що дитина померла і що з нею сталося насправді?..
Героїня прагне дізнатися правду попри все, тому починає довгі пошуки – їде до краківського дитбудинку, але там їй відмовляються до посилаючись на таємницю всиновлення.
На тлі розповіді про проблеми і життя дівчинки-підлітка, авторка, ніби за читача стати безпосереднім учасником подій і замислитися над проблемами, що ніколи не втратять актуальності у сучасному світі: прірва відчуження і нерозуміння між батьками та дітьми, прагнення підлітків знайти себе у не вирі життєвих проблем та амурних переживань, проблема сімейних таємниць, які руйнують родинний затишок. Як знайти правильне рішення і вірний вихід із складних ситуацій – неодмінно підкаже прекрасна літературна новинка, що смакує приємно і легко, наче гаряча кава з кардамоном!
У тексті книги можна певні тенденції поняття «Нонконформізму», яке ввів у літературу англійський письменник Джером Девід Селінджер у своєму романі «Над прірвою у житі», адже, по суті, Лінка Йоанни Ягелло, як і Голден Коліфілд Селінджера бунтує і висловлює власний протест проти аморального і бездушного світу дорослих.