Природа это что-то невообразимое,что не описать словами.Но со временем люди начали загрезнять природу,сливать отходы в реки,пруда,озера,загрезнять воздух автомобилимыми газами,после пикника в лесу оставлять после себя мусор,и тому подобное (или сократить т.д.).Но если подумать что природа это наш второй дом,и если не остановится в вовремя то природа может в любой момент погибнуть.А если погибнут леса то,и погибнут животные,И если люди не перстанут загрезнять природу,то леса и их лесные обитатели погибнут.
Під час своєї подорожі Грей зупинився в селищі де жила Асолль зійшовши на берег він вирішив піти в село по дорозі до нього на пляжі він побачив маленьку дівчинку яка спала це була Асолль яка дуже йому сподобалася. Розпитавши про цю дівчинку в селі він дізнався про її мрію яка усім здавалася безглуздою. Асолль знала з розповіді мандрівника якого вона зустріла багато років тому, що одного дня до неї має приплести принц на кораблі з червоними вітрилами і має її забрати з собою. Дізнавшись про цю історію Грей вирішив купити червоне полотно і наказав матросам з нього зшити червоні вітрила, через перу днів Грей під червоним вітрилом причалив до берега і здійснив мрію Асолль забрав її до себе
Объяснение:
Люди завжди бажають своїм рідним, близьким, друзям щастя. І у святкові дні, і у будні звучить щире зичення: "Хай тобі щастить, а почуватися нещасним, тому що у душі твоїй, сповненій прагнення до заможності, вже не лишається місця для добра. А можна, навпаки, не мати багато грошей, а все ж таки бути щасливим, бо душа твоя бажає до захистити і близьку, і чужу людину, захопитися красою природи і самому творити красу, гаряче відгукнутися на чужий біль і поділити радість перемоги. Одним словом, мати щиру й красиву душу, щоб бути корисним, а не пройти по життю сірою тінню. Але, я гадаю, перш за все, для цього треба бути дуже вимогливим до себе і до своїх власних вчинків.
...Здавна наші пращури склали символічну систему духовних цінностей, яка передається від покоління до покоління. З часом вона дещо змінюється, доповнюється, але головними завжди залишаються людська доброта, порядність, почуття гідності, любов до рідної землі та її народу, працелюбність, лагідне піклування про малих та старих, протистояння злу... Можна ще дуже довго перелічувати ті якості, які роблять людину Людиною. Та я впевнений, що праматір'ю, їх основою, є доброта. її нам дарують з перших хвилин життя батьки, потім — вихователі, вчителі, сторонні люди. Ця доброта немовби стає в душі тим ґрунтом, на якому зростають-квітнуть усі інші духовні цінності.
І от, коли доброта стає твоїм натхненням і зіркою — дороговказом, ти можеш і собі, й іншим щиро зізнатися: "Я — щаслива людина!"