Головною постаттю в “Пісні про рушник” є образ матері. Він яскравий і виразний, він увесь пронизаний великим синівським почуттям. А. Малишко продовжує одвічну тему і прагне ще раз довести нам, що нема нічого святішого в усьому світі, ніж материнська любов. В її погляді відображені смуток і тривога, які поєднуються з надіями на щасливе майбутнє свого сина. Поет розкриває усю красу материнських почуттів і материнської душі, використовуючи для цього виразні поетичні деталі.
Рідна мати й “ночей недоспала”, і рушник своєму сину “на щастя, на долю дала”. Портрет матері А. Малишко змалював за до простих, але в той же час досить виразних епітетів:
“І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої”.
“Пісня про рушник” сприймається, перш за все, як монолог вдячного сина. Він розповідає про те, як мати журиться, коли розлучається з сином, але вона вірить у його майбутнє, у його світлу долю. Ця віра втілюється поетом в образі вишитого рушника, який символізує собою материнське благословення і життєву дорогу людини.
У ліричного героя “Пісні” з рушником пов’язані найкращі та найсвітліші спогади про рідні краї, про дитинство і рідну матір. Крізь прожиті роки він бачить знайому з дитинства “росянисту доріжку”, свої рідні “зелені луги”, відчуває “тихий шелест трав, щебетання дібров” та слухає музику “солов’їних гаїв”. Ці яскраві епітети, вдало використані автором створюють надзвичайно ніжний пейзажний малюнок у пастельних тонах, який сповнює серця читачів світлим почуттям подяки людині, яка надала життя кожному з нас.
После поражения в Первой Мировой войне, Германия осталась в крайне тяжелом экономическом и политическом положении, однако, после прихода к власти Гитлера и проведения реформ, страна смогла нарастить свою военную мощь и стабилизировать экономику. Гитлер не принимал результатов Первой Мировой и хотел взять реванш, тем самым приведя Германию к мировому господству. В результате его военных походов, в 1939 году Германия вторглась в Польшу и затем Чехословакию. Началась новая война.Армия Гитлера стремительно завоевывала новые территории, однако до определенного момента между Германией и СССР существовал мирный договор о ненападении, подписанный Гитлером и Сталиным. Впрочем, спустя два года после начала Второй Мировой, Гитлер нарушил соглашение о ненападении – его командованием был разработан план «Барбаросса», предполагающий стремительное нападение Германии на СССР и захват территорий в течение двух месяцев. В случае победы, Гитлер получал возможность начать войну с Соединенными Штатами, также ему открывался доступ к новым территориям и торговым путям.Вопреки ожиданиям, неожиданное нападение на Россию не дало результатов – русская армия оказалась оснащена гораздо лучше, чем предполагал Гитлер и оказывала существенное сопротивление. Компания, рассчитанная на несколько месяцев превратилась в затяжную войну, которая позже получила название Великая Отечественная война.
Интенсивная подготовка к большой войне в СССР развернулась практически с начала 30-х годов. Милитаризации подверглись не толькотяжёлая промышленность, но и идеология,средства массовой информации и даже школьное образование[20].Как отмечает исследователь советского оборонно-промышленного комплекса Н. Симонов, попытка развития без затрат на военные заводы была похоронена «Военной тревогой 1927 года», когда Сталин посчитал, что крупные западные страны будут стремиться уничтожить СССР как первое социалистическое государство.В конце 1940 г. решением Президиума Верховного Совета СССР в стране были созданы государственные трудовые резервы. Начала работу сеть специальных учебных заведений — школ фабрично-заводского обучения (ФЗО) и ремесленных училищ. Планировалось подготавливать 1 млн рабочих ежегодно, резерв должен был распределяться по Государственному плану
Ключові образи : мама, вишиваний рушник.
Объяснение:
Головною постаттю в “Пісні про рушник” є образ матері. Він яскравий і виразний, він увесь пронизаний великим синівським почуттям. А. Малишко продовжує одвічну тему і прагне ще раз довести нам, що нема нічого святішого в усьому світі, ніж материнська любов. В її погляді відображені смуток і тривога, які поєднуються з надіями на щасливе майбутнє свого сина. Поет розкриває усю красу материнських почуттів і материнської душі, використовуючи для цього виразні поетичні деталі.
Рідна мати й “ночей недоспала”, і рушник своєму сину “на щастя, на долю дала”. Портрет матері А. Малишко змалював за до простих, але в той же час досить виразних епітетів:
“І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої”.
“Пісня про рушник” сприймається, перш за все, як монолог вдячного сина. Він розповідає про те, як мати журиться, коли розлучається з сином, але вона вірить у його майбутнє, у його світлу долю. Ця віра втілюється поетом в образі вишитого рушника, який символізує собою материнське благословення і життєву дорогу людини.
У ліричного героя “Пісні” з рушником пов’язані найкращі та найсвітліші спогади про рідні краї, про дитинство і рідну матір. Крізь прожиті роки він бачить знайому з дитинства “росянисту доріжку”, свої рідні “зелені луги”, відчуває “тихий шелест трав, щебетання дібров” та слухає музику “солов’їних гаїв”. Ці яскраві епітети, вдало використані автором створюють надзвичайно ніжний пейзажний малюнок у пастельних тонах, який сповнює серця читачів світлим почуттям подяки людині, яка надала життя кожному з нас.