НЕЗНАЮ ТО ЛИ ЭТО ТОЛИ НЕТ Дело в том, что римляне считали, что от воли богов зависит успех в любом деле или победа в войне. Они были убеждены, что боги только тем, кто прав. Себя они считали всегда правыми, а войны справедливыми. Именно поэтому боги всегда были на их стороне.
Самым почитаемым богом в Древнем Риме был Юпитер. Он был покровителем неба, дневного света, грозы. Ему же посвящены дни полнолуния. Почитали его, как правило, на возвышенностях и вершинах гор. У Юпитера была жена Юнона – богиня браки и рождения, материнства, защитница семейного очага.
Очень сильно почитали римляне и Минерву – богиню мудрости и храбрости. Научные открытия, изобретения и гладиаторские бои проводились под ее покровительством.
Сильным богом был Янус (двуликий). Это бог дверей, входов и выходов, различных проходов, а также начала и конца.
Богиня Диана отвечала за растительный и животный мир. Это богиня плодородности, женственности. Иногда ее называли Тривией- богиней трех дорог (небо, земля, подземелье). Также ее считали целительницей и богиней леса.
Венера – богиня цветущих садов, плодородия, весны. Богиня любви и красоты, покровительница римского народа.
Богиня Церера – покровительница урожая и плодородия.
Бахус – бог виноделия, производительных сил, вдохновения и религиозного экстаза.
Вертумн – бог времен года и различных даров.
Был у римлян и бог Фавн – добрый демон гор, лугов, полей, пещер, стад.
Вулкан – бог огня и покровитель кузнечного ремесла. Он делал оружие и доспехи богам и героям. Для Юпитера он создал молнии.
Объяснение:
Маленький принц уособлює в казці ті людські якості, які складають сенс і зміст людського життя. У нього добре серце, розумний погляд на світ. Малюк працьовитий, постійний у своїх прихильностях, позбавлений будь-яких агресивних або жадібних прагнень. З розповідей Малюка ми дізнаємося про його маленьку планету і про його мандрівки із птахами по інших світах. На різних планетах Малюк бачив багатьох людей, що присвятили своє життя нерозумним цілям. Це король, що «править» світом, ніким не управляючи, честолюбець, зачарований своїм марнославством, гіркий п’яниця, «ділова людина», зайнята безглуздим підрахунком зірок.
На Землі, куди потрапив Малюк, таких людей було дуже багато (сто одинадцять королів!). Життя дорослих людей взагалі здається Малюку нерозумним. Адже покликання людини — лише в безкорисливій любові до тих, кому ти потрібний. Так, Малюк любить вирощену ним квітку троянди. Він навчився приручати звірів. Цьому навчив його Лис, що, виявляється, хотів, щоб його приручили. Малюк легко заводить друзів, чесно виконує обов’язки, покладені на людину життям. Життя дане людині, щоб прожити його з іншими людьми, прожити недаремно — така мораль казки «Маленький принц».
У фіналі казки з’являється мотив смерті. До цієї теми, до якої часто й по-різному звертаються сучасні закордонні письменники, поети, драматурги, Екзюпері підійшов по-своєму. Смерть неминуча, — міркує Маленький принц. Але чи можна вважати, що смерть позбавляє людське життя сенсу? Маленький принц так не думає. Він змушує людину примиритися з неминучістю смерті й запевняє льотчика, що інакше йому, Малюку, ніяк не повернутися на свою планету.
Хоча тут, у казці, знову з’являється релігійний мотив, безсмертя душі, про яке говорить Екзюпері, трактується не в релігійному контексті. Екзюпері протиставляє своє ставлення до життя й смерті песимістичній й нігілістичній філософії, що позбавляє сенсу людське життя.
Объяснение: