I. Утвердження народноï моралi та внутрiшньоï краси людини в творах лiтератури. (Принципи народноï моралi утверджували й Iван Котляревський у п'єсi "Наталка Полтавка" i Г. Квiтка-Основ'яненко у повiстi "Маруся".)
II. Розкриття авторами душевноï краси героïнь.
1. Працьовитiсть, доброта, ввiчливiсть Марусi та Наталки. (Наталку з самого початку п'єси бачимо за роботою, вона намагається догодити матерi, i Возний говорить про неï: "Золото - не дiвка!" Такою ж працьовитою, лагiдною i привiтною є й Маруся.)
2. Вiрнiсть у коханнi. (Маруся полюбила Василя з першого погляду i назавжди, мрiє про одруження з ним. Наталка чотири роки нiчого не знає про Петра, але продовжує кохати, чекає його повернення, мрiє про сiмейне щастя.)
3. Смiливiсть i рiшучiсть Наталки та покiрнiсть Марусi. (Наталка рiшуче захищає своє кохання, смiливо виступає проти звичаïв, вiдмовляє Возному, хоча вже й подала йому рушники. Маруся ж покоряється волi батькiв, вона надмiрно богобоязлива, Своє кохання вважає грiхом.) III. Неповторнiсть та оригiнальнiсть образiв Наталки Полтавки та Марусi. (I Наталка, i Маруся - позитивнi, реалiстично змальованi образи жiнок, якi втiлюють у собi найiдеальнiшi моральнi риси простих селянських дiвчат. Цi образи чарують, захоплюють читачiв своєю вiчною молодiстю.)
Объяснение:
«Чого тільки не вмів мій дідусь! Треба десь зробити січкарню, драча, крупорушку чи керата, — співаючи, зробить, дайте тільки заліза, дерева».
«Мов сіро-блакитнаві, побризкані росою безсмертники, оживають старі очі. Дід ошелешено підкидає вгору брови, потім одгетькує мене вільною рукою і починає сміятись. Він дуже гарно сміється, хапаючись руками за тин, ворота, ріжок хати чи дерево, а коли нема якоїсь підпірки, тоді нею стає його присохлий живіт. В таку хвилину вся дідова постать перехитується, карлючки вусів одстовбурчуються, з рота вириваються клекіт і «ох, рятуйте мою душу», з одежі осипається дерев'яний пилок, а з очей так бризкають сльози, що хоч горня підставляй під них»
«Серед майстрового люду найбільшої слави зажив мій дід Дем'ян, якого знав увесь повіт»
«У його руці весело поблискує струг, яким він донедавна вистругував шпиці»
«Йде до вчорнілої катраги майструвати колеса».
ответ:Мне понравились герои с очень разными, яркими характерами. Когда читаешь книгу очень точно представляешь себе облик каждого героя.
Мне очень понравился конец книги, было очень интересно, что же произойдёт с главным героем и чем это всё закончится.
В целом произведение понравилось. Было очень интересно и увлекательно читать эту повесть. Я рекомендую просчитать это произведение.
Объяснение: