1) Жилин: офицер. Костылин: офицер.
2) Жилин: дворянин из обедневшего рода. Костылин: дворянин, при деньгах.
3) Жилин: небольшого роста. Костылин: толстый, сильно потеет.
4) Жилин: любит животных, в частности свою лошадь, называя её ласкательными словами. Костылин: не любит никого кроме себя.
5) Жилин: смелый, самоуверенный, добродушный. Костылин: трусливый, ленивый, нерешительный.
6) Жилин: Только убедившись, что Костылин зарядил ружье, решился подняться на гору.
Днём делал куклы для Дины, ночью рыл подкоп.
Надеется только на свои силы, активно ищет выбраться из плена. Отправляет письмо по другому адресу, чтобы не беспокоить бедную мать. Не подчиняется обстоятельствам – стремится к освобождению.
Костылин: Подло убежал, испугавшись за свою жизнь, как только увидел татар.
Эгоистично полагается на других, при этом сам не делает ничего, чтобы . Уверен, что родственники выкупят его.
7) Жилин: постоянно искал сбежать, не сдавался даже после провала, чинил вещи жителей, делал игрушки для Дины.
Костылин: не мог справиться с трудностями, после первого неудачного побега сдался.
В українській літературі постать Івана Яковича Франка є однією з найпомітніших. Він — успішний письменник, поет, драматург, критик, громадський діяч. Але в особистому житті Франкові не пощастило: тричі він любив, і тричі його кохання відкидали. Перша любов — Ольга Рожкевич, якій батько заборонив зустрічатися з політичним в'язнем, друга — Юзефа Дзвонковська, що відмовила Франкові й іншим претендентам, бо відчувала смертельну хворобу, третя — Целіна Журовська, яку Франко кохав платонічною і нещасливою любов'ю. Інтимні почуття поета сконцентровані у його ліричній збірці "Зів'яле листя".
Про свою збірку Іван Франко говорив, що це книжка "най-суб'єктивніших" віршів, але у і змалювання складних людських почуттів вони найбільш об'єктивні. Ліричний герой збірки "Зів'яле листя" — це чутлива, ніжна і водночас інтелектуальна людина. Для своєї коханої він здатен на все. Часто у своїх віршах І. Франко показує неприховане страждання, якого може завдати кохана людина:
Я мов безумний лютував,
Мов п'яний у нетямі,
Хоч чув, що власне серце рвав
Злочинними руками.
Також поет зображує підступну долю, яка розлучає двох закоханих:
Неперехідним муром поміж нами
Та доля стала! Мов два судна, море
Розносить нас між двома берегами,
Моя ти ясна, непривітна зоре!
Объяснение: