Львів - велике та красиве старовинне місто в передгір'ї Карпат, серце Львівської області. Львів називають містом лева. І недаремно. Зображення царя звірів прикрашає герб міста, фасади будинків тощо За однією з версій місто було назване на честь сина князя Данили Галицького Лева.
За всю свою історію існування Львів був під впливом багатьох народів та держав, і це відбилося на його культуру, архітектуру, релігії, а також на його жителях. Львів зітканий із безлічі стилів та напрямів (ренесанс, бароко, ампір, рококо, романський стиль, модерн та ін.), гармонійно поєднаних між собою протягом століть у неповторний ансамбль. У Львові відчуваєш себе немов в машині часу - тут так легко перенестися від сучасності в романтику середньовіччя. Місто сміливо можна назвати музеєм під відкритим небом. Тут практично кожен старовинний будинок - унікальний історико-архітектурний пам'ятник і визначна пам'ятка Львова. Вся центральна частина міста є заповідником та включена до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.
Площа Ринок
Площа РинокПлоща Ринок - це серце та головна визначна пам'ятка Львова, сукупність архітектурних пам'ятників Середньовіччя. Ця старовинна частина міста є історико-архітектурним заповідником та перебуває під егідою ЮНЕСКО. читати далі
Музей народної архітектури та побуту «Шевченківський гай»
«Шевченківський гай»«Шевченківський гай» - так називається один із найвідоміших музеїв
Львова, популярне місце відпочинку львів'ян та гостей міста. Він знайомить відвідувачів із сільською архітектурою і побутом минулих століть.
Палац Потоцьких у Львові
Палац Потоцьких, ЛьвівУ Львові, по вулиці Коперника, 15 височіє велична триповерхова будівля з високим мансардним дахом, яка вражає своєю монументальністю. В її архітектурі немає нічого зайвого, і в той же час будова виглядає дуже вишуканою та імпозантною. Це - палац знатного польського роду Потоцьких, некоронованих королів Поділля.
Палац Потоцьких у Львові
Палац Потоцьких, ЛьвівУ Львові, по вулиці Коперника, 15 височіє велична триповерхова будівля з високим мансардним дахом, яка вражає своєю монументальністю. В її архітектурі немає нічого зайвого, і в той же час будова виглядає дуже вишуканою та імпозантною. Це - палац знатного польського роду Потоцьких, некоронованих королів Поділля
Экзекутор Червяков так навязчиво и униженно раболепствует перед генералом, пытаясь извиниться за свое неосторожное поведение (чихнул, и брызги попали на лысину генерала) , что последний не выдерживает, хотя, кажется, должен был привыкнуть к пресмыкательству подчиненных. В бешенстве он набрасывается на бедного Червякова и выгоняет, “сомлевшего от ужаса” и душевно умершего. Вернувшись домой, Червяков действительно умирает. Смешно и горько. По-этому не случайно рассказ называется “Смерть чиновника”, именно чиновника, а не человека.