Граф Лев Николаевич Толсто́й (28 августа [9 сентября] 1828, Ясная Поляна, Тульская губерния, Российская империя — 7 [20] ноября 1910, станция Астапово, Рязанская губерния, Российская империя) — один из наиболее известных русских писателей и мыслителей, один из величайших писателей-романистов мира. Участник обороны СевастополяПерейти к разделу «#Военная служба». Просветитель, публицист, религиозный мыслитель, его авторитетное мнение послужило причиной возникновения нового религиозно-нравственного течения — толстовстваПерейти к разделу «#Философия». За свои взгляды был отлучен от церкви. Член-корреспондент Императорской Академии наук (1873), почётный академик по разряду изящной словесности (1900). Был номинирован на Нобелевскую премию по литературе (1902, 1903, 1904, 1905). Впоследствии отказался от дальнейшей номинации.
Творчество:
Писатель, ещё при жизни признанный главой русской литературы. Творчество Льва Толстого ознаменовало новый этап в русском и мировом реализме, выступив мостом между классическим романом XIX века и литературой XX века. Лев Толстой оказал сильное влияниеПерейти к разделу «#Значение и влияние творчества» на эволюцию европейского гуманизма, а также на развитие реалистических традиций в мировой литературе. Произведения Льва Толстого многократно экранизировались и инсценировались; его пьесы ставились на сценах всего мира. Лев Толстой был самым издаваемым в СССР писателем за 1918—1986 годы: общий тираж 3199 изданий составил 436,261 млн экземпляров.
Наиболее известны такие произведения Толстого, как романы «Война и мир», «Анна Каренина», «Воскресение», автобиографическая трилогия «Детство», «Отрочество», «Юность», повести «Казаки», «Смерть Ивана Ильича», «Крейцерова соната», «Отец Сергий», «Хаджи-Мурат», цикл очерков «Севастопольские рассказы», драмы «Живой труп», «Плоды просвещения» и «Власть тьмы», автобиографические религиозно-философские произведения «Исповедь» и «В чём моя вера?» и др.
Биография:
Представитель графской ветви дворянского рода Толстых, происходящей от петровского сподвижника П. А. Толстого. Писатель имел обширные родственные связи в мире высшей аристократии. Среди двоюродных братьев и сестёр отца — авантюрист и бретёр Ф. И. Толстой, художник Ф. П. Толстой, красавица М. И. Лопухина, светская львица А. Ф. Закревская, камер-фрейлина А. А. Толстая. Поэт А. К. Толстой приходился ему троюродным братом. Среди двоюродных братьев матери — генерал-лейтенант Д. М. Волконский и богатый эмигрант Н. И. Трубецкой. А. П. Мансуров и А. В. Всеволожский были женаты на двоюродных сёстрах матери. Толстой был связан свойство́м с министрами А. А. Закревским и Л. А. Перовским (женаты на двоюродных сёстрах его родителей), генералами 1812 года Л. И. Депрерадовичем (женат на сестре бабушки) и А. И. Юшковым (деверь одной из тёток), а также с канцлером А. М. Горчаковым (его отец Горчаков Михаил Алексеевич (1768—1831) был двоюродным братом бабушки писателя — Горчаковой Пелагеи Николаевны (1762—1838)). Общим предком Льва Толстого и Пушкина был адмирал Иван Головин Петру I создавать русский флот.
Черты деда Ильи Андреевича даны в «Войне и мире» добродушному, непрактичному старому графу Ростову. Сын Ильи Андреевича, Николай Ильич Толстой (1794—1837), был отцом Льва Николаевича. Некоторыми свойствами характера и фактами биографии он был похож на отца Николеньки в «Детстве» и «Отрочестве» и отчасти на Николая Ростова в «Войне и мире». Однако в реальной жизни Николай Ильич отличался от Николая Ростова не только хорошим образованием, но и убеждениями, которые не позволяли служить при Николае I. Участник заграничного похода русской армии против Наполеона, в том числе участвовал в «битве народов» у Лейпцига и побывал в плену у французов, но смог сбежать, после заключения мира вышел в отставку в чине подполковника Павлоградского гусарского полка. Вскоре после отставки вынужден был пойти на чиновничью службу, чтобы не оказаться в долговой тюрьме из-за долгов отца, казанского губернатора, умершего под следствием за служебные злоупотребления. Отрицательный пример отца выработать Николаю Ильичу свой жизненный идеал — частная независимая жизнь с семейными радостями. Чтобы привести свои расстроенные дела в порядок, Николай Ильич (как и Николай Ростов), женился на уже не очень молодой княжне Марии Николаевне из рода Волконских в 1822 г., брак был счастливый. У них было пятеро детей: Николай (1823—1860), Сергей (1826—1904), Дмитрий (1827—1856), Лев, Мария (1830—1912).
Дед Толстого по матери, екатерининский генерал князь Николай Сергеевич Волконский, имел некоторое сходство с суровым ригористом — старым князем Болконским в «Войне и мире». Мать Льва Николаевича, похожая в некоторых отношениях на изображённую в «Войне и мире» княжну Марью, владела замечательным даром рассказчицы.
Объяснение:
если жми и ставь как лучший если кто то ещё ответит
Король вспоминает, что среди его дворян есть
один человек, никогда не заискивавший перед ним.
Оценив бескорыстие Позы, он решает посоветоваться
с ним. Узнав, что король зовет его к себе, маркиз
Поза видит в этом удобный случай, чтобы убедить
короля в необходимости дать свободу угнетенному народу Нидерландов. Маркиз Поза говорит с Филиппом II не как подданный, а как «гражданин мира»
Король згадує, що серед його дворян є
одна людина, ніколи не запобігав перед ним.
Оцінивши безкорисливість Пози, він вирішує порадитися
з ним. Дізнавшись, що король кличе його до себе, маркіз
Поза бачить в цьому зручний випадок, щоб переконати
короля в необхідності дати свободу пригнобленого народу Нідерландів. Маркіз Поза говорить з Філіпом II не як підданий, а як «громадянин світу»
Рівно місяць тому, 12 березня, для запобігання поширенню коронавіруса, в Україні ввели національний карантин. Кіровоградщина не стала цьому виключенням, тому в місті закрилися розважальні та навчальні заклади. Частина професій перейшла на «домашній» режим. Що там говорити, навіть проїхатися маршруткою зараз може далеко не кожен містянин. То ж як насправді змінилося життя кропивничан з моменту введення карантину?
Відповідно до опитування, в якому взяло участь більше ста осіб, люди поділилися на дві, приблизно рівні частини. Одні незадоволені введенню карантину, адже через нього вони не мають роботи, не можуть провести активно час на природі та живуть сірим життям.
- Таке враження, що цей карантин триває вічність, носимо захисні маски, дотримуємось карантину, все дуже сумно. Дуже хочеться,щоб все було добре, щоб люди були всі живі і здорові і цей вірус нарешті відступив назавжди, - розповідає Наталя Бут.
- Сидимо вдома з дітьми. На вулицю виходимо не часто. Так гарно все цвіте, а ми на це дивимося з балкону, - сумує Ірина Чайка.
- Із самого початку карантину на роботі відправили у неоплачувану відпустку. Влаштувався на тимчасову іншу, попрацював тиждень і знову відправили. Сказали, приходь після карантину. Як результат, зараз сиджу на шиї у батьків, адже немає за що жити. Усі відкладені гроші вже теж закінчилися, - скаржиться Назар Голінко.
- Цього року я випускаюся. Тому, звісно, карантин та пандемія в цілому як ніколи невчасна. І мова не про випускний і різні гуляння, а про іспити та вступи, до яких я готувалася останні кілька років. Адже відсвяткувати можна і пізніше, а що робити, якщо через коронавірус провалиться вступна кампанія, - переймається Катерина Ткачук.
Інші ж навпаки задоволені карантином, адже нарешті вони мають змогу зробити те, що не могли закінчити вже давно.
- Зроблено генеральне прибирання всіх куточків, прочитала чотири книги для саморозвитку та багато різносторонніх публікацій, обдзвонила багатьох друзів і рідних на яких не було часу. Спробувала кілька забарних рецептів, згадала багато приємних моментів, переосмислила сенс життя та зробила висновки. Ну і повернення до творчості як варіанту заробітку. Але ще багато чого заплановано: 10 книг для прочитання, самонавчання грі на гітарі, багато тренінгів та майстер-класів для вдосконалення деяких навичок, системно зайнятися спортом та здоров'ям і досягти вражаючих результатів. Ще скільки справ, що карантину може й не вистачити, - ділиться Ганна Шаповал.
- Я не дуже страждаю у чотирьох стінах, бо раз на два дні дозволяю собі гуляти у масці у дворах. Навчилася створювати різні локації для роботи, релаксу, спорту, медитації та читання - це дає відчуття спокою. Стала читати менше новин. Єдине, за чим сильно сумую - зустрічі з родиною і друзями, а ще за розумінням і можливістю вільного пересування у парках. До речі, саме на карантині я почала раз на два-три дні займатися спортом. І, знаєте, це шикарно. Виявляється, я можу стрибати 100 разів і не втратити свідомість. На спорт моє тіло відповідає вдячністю і це те, за що я вдячна карантину. Він дав усвідомлення важливості фізичних вправ щодня, можливість створювати настрій удома та цінувати родину та близьких людей, - ділиться своїм досвідом Анастасія Щербина.
- Моє життя не сильно змінилося на каратині. Проте змінилися звички, трішки мислення та пріоритети. До прикладу, щоранку у мене є ритуали: стакан теплої води з лимоном, мінімальна зарядка, комплекс з йоги «Сурьянамаскар», медитація, стакан теплої води, щоденник вдячності, а потім інші справи. На каратині стала більше готувати, але менше працювати. Проте, чесно кажучи, я приймаю це і даю цьому бути у своєму житті. Бо знаю, що так буде не завжди. Як і карантин, - впевнена Летиція Курята.
Дійсно, карантин перевернув звичне для нас життя із ніг на голову. Ті речі, які ще місяць тому були буденними, зараз стали чимось новим. Не кожен зараз може вийти прогулятися, проїхатися у маршрутці, поїхати в іншу країну чи навіть по Україні. Але на досвіді кропивничан можна побачити, що в деяких випадках карантин може до почати щось нове, або гарно забути старе, перезавантажитися та й зупинитися в шаленому життєвому ритмі.
Объяснение: