Митько та Сергій — два друга-п’ятикласника, які стали героями повісті Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера. Винахідливі друзі, отримавши на літо завдання від улюбленої ботанічки зібрати колекцію комах, вмовляють своїх батьків відпустити їх у село до Митькової бабусі на усе літо. Сергійкові батьки категорично проти, бо знають, що ці двоє друзів — страшенна вибухова сила, але піддавшись вагомим аргументам про двійки за незібрану колекцію та передчасне старіння наших організмів, нарешті здаються.
Спочатку їх зовсім не цікавить збирання якихось там комах: і навіщо їм вивчати якусь зоологію, і чим вона може бути краща за ботаніку? Увесь свій час друзі збираються присвятити виключно забавкам, бо на то вони й п’ятикласники, які важко працювали увесь навчальний рік.
Коли Митько та Сергій приїхали до Юрківки, то по дорозі до бабусиної хати вони зустріли місцевого чотирнадцятирічного хлопця Васька, який став жартувати з озброєних сачками приятелів. «Від нічого робити» Васько вирішив пожартувати та налякати друзів. Якось побачивши Сергія та Митька на березі озера, він розповів їм страшенну тайну про моторошне чудовисько, химеру, яка живе в лісовому озері. Хоч, на перший погляд, історія була мало подібна до правди, але вона дуже зацікавила приятелів. І саме тому вони вирішили залишитися на ніч біля озера та перевірити, чи дійсно там ховається страшне чудовисько. З цього і починаються неповторні пригоди друзів, які несподівано привели їх до захоплення зоологією.
Увесь час Митько та Сергій потрапляють у кумедні ситуації, іноді вони близькі до сварки, але намагаються не конфліктувати, бо вони все ж таки справжні друзі, у яких є одна важлива спільна справа. Товариші завжди допомагають один одному та разом викручуються зі складних ситуацій. Юні дослідники долають свій страх перед невідомим чудовиськом, яке, можливо, навіть з’їло людину, залишивши лише одну сандалю, та вперто вартують біля озера.
Звичайно, приятелі були дуже розчаровані, коли з’ясувалося, що насправді нема ніякого Митькозавра, що його просто вигадав Васько. Але ніщо не може надовго зіпсувати настрій Митьку та Сергію, вони розуміють головне: час не минув марно. Вони за цей час дізналися стільки цікавого, що Васькові навіть не снилося. Друзі довідалися багато нового про динозаврів, чудово провели час. Митько та Сергій — найкращі друзі та однодумці, які завжди сповнені сил для нових відкриттів.
Не рви, дружок, лесные колокольчики, Послушай их чудесный голосок — И ты услышишь песенку зазвонных, Тебе уже родных колоколов. Земля-чудесница растила медь и олово, Она им пела песни в глубине; А колокольчики на звук тянули корни И радовались песням больше всех. И кто-то спал однажды в светлом поле Среди цветов на ласковой траве — И вдруг услышал голос колокольчика, Он нежно-звонко отвечал Земле... И человек был песней очарован, Цветку ласково сказал; И все запомнил — и отлил из бронзы В прекрасный день один колокола. Не рви, дружок, лесные колокольчики, Они, как дети, радости полны... Земля и Небо просят: «Будьте добрыми!» Ты слышишь? Колокол о том же говорит.
Описание природы июля (I - II неделя) . Наступает самое жаркое и сухое время года. Месяц июль суше предшественника, погода становится жаркой и безветренной, ночи нынче теплые и душные. Средняя суточная температура июля +19° C. В полуденные часы солнце может прожигать воздух до +25 +30° C в тени. Самое время наслаждаться благодатью природы, ведь все живое наполнено яркими красками, разносится спелый аромат зреющих ягод, полевые грядки одаривают щедрыми плодами, лес после внезапного дождя приносит корзины грибов. В народном календаре этот месяц величают красным летом. Цветут цветы, произрастают семена, природа делится частью себя, отдавая самые свежие подарки плодородья. Июль самый грозовой месяц. Частенько случаются грозы в начале месяца, но и не редки ливневые дожди в конце июля. Грозы кратковременны и становятся причиной столкновения двух фронтов. В один день может пройти несколько гроз с перерывами на солнце. В июле могут случаться грозовые ураганы и повышение скорости ветра во время гроз до 15-25 м/с. Ливень переждать недолго, всего каких-то полчаса и солнце высушивает дороги, травы, как будто ничего и не было. Всего за одни сутки может выпасть до 10 мм осадков. Зато в другие дни могут быть продолжительное время засушливыми и пыльными, без единой капельки, без единого намека на дожди.
Объяснение:
Митько та Сергій — два друга-п’ятикласника, які стали героями повісті Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера. Винахідливі друзі, отримавши на літо завдання від улюбленої ботанічки зібрати колекцію комах, вмовляють своїх батьків відпустити їх у село до Митькової бабусі на усе літо. Сергійкові батьки категорично проти, бо знають, що ці двоє друзів — страшенна вибухова сила, але піддавшись вагомим аргументам про двійки за незібрану колекцію та передчасне старіння наших організмів, нарешті здаються.
Спочатку їх зовсім не цікавить збирання якихось там комах: і навіщо їм вивчати якусь зоологію, і чим вона може бути краща за ботаніку? Увесь свій час друзі збираються присвятити виключно забавкам, бо на то вони й п’ятикласники, які важко працювали увесь навчальний рік.
Коли Митько та Сергій приїхали до Юрківки, то по дорозі до бабусиної хати вони зустріли місцевого чотирнадцятирічного хлопця Васька, який став жартувати з озброєних сачками приятелів. «Від нічого робити» Васько вирішив пожартувати та налякати друзів. Якось побачивши Сергія та Митька на березі озера, він розповів їм страшенну тайну про моторошне чудовисько, химеру, яка живе в лісовому озері. Хоч, на перший погляд, історія була мало подібна до правди, але вона дуже зацікавила приятелів. І саме тому вони вирішили залишитися на ніч біля озера та перевірити, чи дійсно там ховається страшне чудовисько. З цього і починаються неповторні пригоди друзів, які несподівано привели їх до захоплення зоологією.
Увесь час Митько та Сергій потрапляють у кумедні ситуації, іноді вони близькі до сварки, але намагаються не конфліктувати, бо вони все ж таки справжні друзі, у яких є одна важлива спільна справа. Товариші завжди допомагають один одному та разом викручуються зі складних ситуацій. Юні дослідники долають свій страх перед невідомим чудовиськом, яке, можливо, навіть з’їло людину, залишивши лише одну сандалю, та вперто вартують біля озера.
Звичайно, приятелі були дуже розчаровані, коли з’ясувалося, що насправді нема ніякого Митькозавра, що його просто вигадав Васько. Але ніщо не може надовго зіпсувати настрій Митьку та Сергію, вони розуміють головне: час не минув марно. Вони за цей час дізналися стільки цікавого, що Васькові навіть не снилося. Друзі довідалися багато нового про динозаврів, чудово провели час. Митько та Сергій — найкращі друзі та однодумці, які завжди сповнені сил для нових відкриттів.