Україна та Адам Міцкевич
Історія трьох слов'янських народів-сусідів переобтяжена обопільними скаргами, образами, навіть злочинами. Кажу так, щоб не збитися на різдвяну казочку у дусі Діккенса.
Зустріч польського поета і країни, де поляки панували аж до війн славного Богдана, була невідворотною. Гість не мав змоги не приїхати, а господарі не мали можливості відмовити візитеру.
22 жовтня 1824 року поліцейський приніс Міцкевичу урядове розпорядження про виїзд до Петербурга. Так закінчилося слідство про участь поета у підпільному революційному гуртку "філоматів". У столиці імперії йому з товаришами було призначено стати викладачами Рішельєвського ліцею в Одесі. Трохи забарившися з від'їздом, щоб потрапити до Києва під час "Контрактів" (був такий міжнародний ярмарок), де могли б зустрітися з польськими і російськими революціонерами. З собою вони везли лист К. Рилєєва до одного з одеситів: "Полюби Міцкевича і друзів його Малевського і Єжовського, добрі й славні хлопці... за почуттями і думками вони вже друзі, а Міцкевич до того ж і поет — улюбленець нації своєї".
Ришельєвський ліцей відмовився від таких учителів, почалася звичайна бюрократична тяганина, отже й поет пробув на півдні мало не рік. Тут був створений цикл ліричних віршів про любов і про "великий світ", який перетворив святе почуття на предмет розрахунків. У Одесі також була розпочата поема "Конрад Валенрод". Там уривки з неї Міцкевич читав своїм польським друзям. А два місяці перебування в Криму дали початок "Кримським сонетам", де головна героїня — туга за Батьківщиною, а головний герой — патріот-вигнанець. На початку циклу поставлений сонет "Аккерманські степи". Відчай, туга, глибока скорбота — ось такі почуття передані у 14 рядках класичної форми. Така форма може поневолити поета, якщо його думка і почуття дрібні і невиразні. Але "Кримські сонети" написані майстром, який підкорив собі форму. Пушкін у відомому "Сонеті" ставив Міцкевича поряд із Данте, Петраркою, Шекспіром, Камоенсом, Вордсвортом. Тобто рівень геніальності був якщо не однаковий, то близький...
Боги-это бессмертные покровители стихий,жившие на горе Олимп. Традиционно главных божеств было двенадцать: Зевс,Гера,Посейдон,Аид,Прометей,Гефест,Афина,Артемида,Эрида,Афродита, Апполон,Арес.
Герои Эллады-это смертные люди,прославившиеся своими подвигами или полубоги,потомки божества и смертной женщины. Главные герои -Геракл,Ахилл,Тесей,Персей,Одиссей,Беллерофонт,Ясон.Парис.
Чудовища-мифические злобные существа,прислужники богов-Минотавр,Гидра,Циклоп, Химера,Тифон,Цербер, Стимфалиды, драконы,нияды,сирены.
Были и мифические добрые существа-крылатый конь Пегас,мудрые полузмеи-полулюди,птица Феникс,добрые кентавры,нимфы,музы.
Титаны и гиганты-это великаны,исполины,человекоподобные существа огромных размеров: Атлант,Антей,Герион,Менетий,Эпиметей,Гиперион,Зефир, Борей, Нот и Эвр.
Цари и царицы-это смертные правители народов,владыки и тираны: Эдип,Медея,Агенор,Менелай,Приам и Гекуба,Елена, Еврисфей, Омфала.Авгий,Ипполита.
1.а
2. б
3.а
4.б
5.б
6. а
7. а
8.б
9. б
10. б
11. в
12. б
13. а
14. в
15. б
16. а
17. б
18. а
19. б
20.Ямб
Объяснение:
P.S: в 16 и 20 не уверена...