Зараз за вікном 2013 рік. Всі ми жевемо в період розвитку все новіших та новіших технологій. Телевізори з ультратонкими екранами, сенсорні телефони, пральні машини, мікрохвильові печі Все це оточує нас. А чи змінився наш відпочинок? Відповідь на це запитання досить проста - ТАК. Раніше діти бігали на вулицях, гралися з друзями у різні ігри або тихо із задоволенням читали якусь цікаву книжечку. Зараз же замість вище сказаного ми дивимося телевізор або граємо на комп'ютері, які сильно псують наш зір і через що ми страждаємо у майбутньому. Нажаль сучасні підлітки та дорослі не розуміють. Їм краще подивитися фільм протягом 2 годин, ніж читати книжку на 200-300 сторінок. Авжеж вигідніше та зручніше подивитись все по екрану, з'економивши багато часу. Проте, коли ти читаєш книжку, вглиблюєшся в кожне прочитане слово, ти розумієш все набагато краще й цікавіше. Книжки, ніби люди, кожна відрізняється одна від одної. В одній ми можемо прочитати про тваринок та домашніх тваринок, яких ми так любимо, які дарують нам радість та задоволення. В іншій про чисте та вічне кохання, яке не згасає при будь-яких ситуаціях, без зрад і негараздів. В третій, про войовничих та відчайдушних лицарів, які рятували простих людей і чарівних дам.
Читаючи книжку, ми переживаємо разом з її героєм всі емоції таподії, зливаємося з ним, стаємо одним цілим. Це дає нам змогу це дає нам змогу зрозуміти сенс, зрозуміти думки та душу автора ціїє книжки. Фільми ж нам цього дати не можуть. Можливо це буде реально років через 200, а можливо й ні.
Отже, я вважаю, що книжка - це людський скарб, який нічим і ніяк не можна замінити, який нас зацікавлював, зацікавлює і буде зацікавлювати ще багато-багато віків та століть.
(Г. Кучер)
А я не видел деда...
А я не видел деда,
он не пришёл с войны.
Зато была победа
и слёзы той весны.
И я весной родился,
но через тридцать лет.
За это дед мой бился,
белый свет.
На память только фото,
и старая тетрадь.
Теперь моя работа –
Россию защищать.
Напишет сын в тетрадке
неровною строкой:
«Спи, прадед, всё в порядке.
Суворовец Руцкой»
И пусть могила деда
от дома вдалеке.
Не зря была победа –
граница на замке!
Е. Долгих
Приснилось мне, приснилось мне
Как будто я на той войне.
Вдруг вижу – папа молодой,
Тогда еще не папа мой,
Такой смешной, такой худой,
И совершенно не седой.
Среди разрывов и огня
Идет, не зная про меня.
Приснилось мне, приснилось мне,
Я папу видел на войне.
Идет куда-то в сапогах
Не на протезах.
На ногах.
(Петр Давыдов)
1.b
2.a
3.b
4.b(тут,по-моему,нет правильного)
5.а
6.a,но затем поссорились.
7.d
8.b
9.c
10.c
11.с
12.a
13.b
14.b
15.d
16.с
17.b
18.a
19.b,d
20.c,по некоторым вариантам b
Объяснение: