АЛЕГОРИЧНІСТЬ художніх образів
Король ( Необмежена влада, честолюбство .Світ для королів дуже спрощений, для них усі люди піддані. Себе судити набагато важче , ніж інших. Безглуздість)-Влада стоїть на першій сходинці світу дорослих
Честолюбець (Марнославство, самозахоплення, байдужість до оточення, егоїзм. Честолюбці не чують нічого, крім похвал. Уособлення пихатості) «Для пихатих усі інші – їхні шанувальники». «Шанувати – значить визначити, що я найвродливіший, найкраще одягнений, найбагатший і найрозумніший на планеті». «Пихаті люди не чують нічого, крім оплесків»
Пияк (Хвороблива пристрасть до пияцтва. П*є , щоб забути про совість. Символ вад , яких багато у людей. Цей образ уособлює безсилля, втечу від себе, від проблем.)
Ділок (Рахував зорі, записував підрахунок на папірці і складав їх у ящик, вважаючи себе багатим. Нікчема, що прагне перетворити неозору красу Всесвіту у власність .« А зіркам від тебе немає ніякої користі». Займатися справою добре, але «гроші заради грошей» знецінюють життя) «Бути багатим , щоб купувати нові зірки». «Я володію зірками тому, що до мене ніхто не додумався ними заволодіти». «І моїй квітці, і моїм вулканам корисно, що я ними володію, а зіркам від тебе ніякої користі».
Ліхтарник (Відповідальність за діло, турбота про інших, висока духовна турбота. « Це по-справжньому корисно, тому що красиво», «Наказ є наказ». «Це справді корисно, бо красиво». «Він не смішний, тому що не думає про себе».)
Географ ( «Надто важлива особа, йому ніколи байдикувати», уособлення обмеженості. Байдужість до того,що оточує) Надто поважна особа, яка ніколи
не виходить з кабінету, мовляв, їй ніколи тинятися, про все знає з переказів, йому байдужа його планета)
Объяснение:
Життєва основа твору
Кращі риси простих людей не закривали від ока письменника й того огидного, що було породжене соціальною дійсністю пореформеної доби.
У 1879 році вийшла з друку повість І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».
Її можна назвати цілою епопеєю життя українського села в перші десятиріччя після реформи 1861 року.
У творі змальовувався побут селянської сім’ї після скасування кріпацтва.
З комічних сцен життя сім’ї Кайдашів виростає реалістична і трагічна за своєю суттю картина життя селянства, темного, забитого віками панщини, роз’єднаного новими капіталістичними порядками.
Образ Маленького принца основан на сказочных мотивах и образе автора произведения – представителе обнищавшего дворянского рода, Антуана де Сент-Экзюпери, носившего в детстве прозвище «Король-Солнце».