Література — дивна річ. Іноді сучасникам поета чи письменника здається, що поряд з ними — геній. Вони зачитуються його творами, а минає час — і майже ніхто вже не може згадати, що то за автор такий був. А іноді сучасники не розуміють, не можуть оцінити усю велич митця, поряд з яким їм випало щастя жити. Помирає митець у бідності, невизнаним… А наступні покоління відкривають і відкривають для себе його твори, визнають його талант.
Є безсмертні творці, чиєю творчістю пишається людство. Існують безсмертні вірші, романи, новели, у яких кожне нове покоління читачів відкриває все нові глибини. Існують так звані «вічні образи» в літературі. І якби могли зустрітися люди різних століть і заговорити про літературу чи просто про життя, то імена Дон Кіхота, Гамлета, Ромео та Джульєтти, Робінзона об’єднали б співрозмовників.
Что такое наречие?Наречие-это неизменяемая часть речи,обозначающая признак действия,признак предмета.
По сути они не нужны,скажут многие,но как?Ведь если не было наречий мы не могли бы сказать что солнце "ярко "светит или ты подошёл "ближе".Мы их употребляем практически в каждой предложении.Это часть речи сложно.т.к неизменяема.
Он живёт весело.Мы живём по-новому.
Благодаря наречиям мы может изменять смысл предложения.
Допусти:Приезжают артисты.Ничего непонятно!
Сегодня приезжают артисты!Стало яснеее.А всё благодаря чему,всё тем же наречиям!
Так же наречия можно использовать и так:
Всюду известный.Очень старательный.Очень хорошо учится.Весьма охотно работает.
Благодаря наречиям мы обогатили свои знания и сделали их шире.