М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
MaxPlayTheme
MaxPlayTheme
17.12.2021 01:19 •  Литература

Напишите тему рассказа В. К. Железняков ,,Чудак из 6 Б"

👇
Открыть все ответы
Ответ:
MichiChi
MichiChi
17.12.2021

1)Внешность

Остап-старший сын Тараса,крепкий и статный юноша,22 лет.Красавец,плотного телосложения,высокий и мощный воин.Автор сравнивает Остапа со львом.

2)Отношение к учёбе

Остап неохотно учился,ему тяжело давались науки,он трижды сбегал и закапывал букварь,его ловили и возвращали обратно.Он взялся за ум только после того,как отец пригрозил отправить его в монастырь.Прямой и открытый,Остап становится одним из лучших учеников,усердие делает своё дело.

3)Характер

Умный,надёжный,прямой казак.Добрый и отзывчивый, немного простой,но смелый и справедливый.Остап не умеет хитрить,за все проступки он готов отвечать,не боясь быть наказанным.

4)Юношеские мечты

Мечтал стать вольным казаком,попасть  Запорожскую Сечь.

5)Поведение во время боя

Остап смелый и решительный воин, возмужавший "лев",бесстрашный в битвах.Мстя за товарищей, Остап безрассуден,он бросается в бой,презирая опасность,это стоит ему жизни,он попадает в плен.

6)Отношение к товарищам

Добрый товарищ,обладая умом и смелостью,становится атаманом куреня.Остап как и отец,любит гулять и воевать.Строгий и собранный,он прекрасный воин.Холодная голова, но доброе и отзывчивое сердце.Просто и прямой,он стал бы великим воином и вершил бы ратные дела.

7)Отношение к личным счастьям

Остап выбирает путь воина,ратные подвиги манят его.Для него служение Отчизне-это и есть личное счастье.

8)Близость с родителями

Уважает отца,хочет быть похожим на него.Любит мать,но стесняется своих чувств.

Андрий:

1)Внешность

Андрий  -младший сын Тараса,возраст 20-21 год. Черноволосый красавец,статный и ловкий.Автор сравнивает его с борзым  псом-быстрым и прекрасным.Правильные,мягкие черты лица,ощущение спокойствия и силы в его облике.

2)Отношение к учёбе

Учился он легко,всё ему давалось проще,чем брату.Дюжий молодец обладает смекалкой,быстро понимает и оценивает происходящее.Ему легко даётся учение,он умён и смекалист,выходит "сухим из воды".

3)Характер

Андрий впечатлительный юноша,у него пылкий и пытливый характер.Его пытливый ум ищет развлечений и он всегда избегает наказаний,чувственность и впечатлительность толкают его на приключения.

4)Юношеские мечты

Андрий теряет голову от любви,он впервые узнаёт,что такое сильное чувство.

5)Поведение во время боя

Поступки Андрия обдуманные,он взвешивает всё,прежде чем делать.Не бросается сломя голову, сначала обдумывает действия.Смелый,решительный,умный воин.

6)Отношение к товарищам

Добрый товарищ,умный и практичный. Старается не выделятся,но не прячется за спины других.Сильный и ловкий воин,стремительный и напористый.Андрий предпочитает остаться в стороне от громких подвигов,в тени славы товарищей.

7)Отношение к личным счастьям

Утончённый Андрий не разделяет взглядов отца,ему чужды сражения,его душа стремилась к любви и спокойствию.Выбрав путь предательства,Андрий погубил только себя,но панночку.

8)Близость с родителями

Любит мать,уважает отца,ближе к матери,чем брат.

Два брата Остап и Андрий - два молодца, каждый по своему близок и дорог автору повести "Тарас Бульба", в каждом из них он видит силу, отражения народных черт, каждый из них вызывает у автора сочувствие. Автор останавливается на описании их внешности - дюжие молодцы, называет он их, восхищается внешним образом богатырей, их здоровьем, молодостью, свежестью. В то же время изворотливость, неопытность и впечатлительность Андрия и некоторая душевная черствость Остапа не близки автору. Безусловно, автору жаль Андрия и Остапа, так по разному окончивших свой жизненый путь: один бесславно, но покорно от руки отца, другой - в муках погиб за правое дело. Автор восхищается мужественностью, отвагой и преданностью Остапа. Бесцельная, чувственная и мятущаяся натура Андрия, его душевная слабость вызывает у автора сожаление и осуждение.

Д)

Остап по праву достоин называться настоящим козаком. Герой идет на казнь без страха с достоинством встречая смерть. Он отличается и  от брата и от отца. Можно сказать что он взял хот матери лирический склад души а отца решительность и волю к победе. Он не предал свою Родину. Погиб мужественнно и достойно.

Андрий предал свою Родину и семью из-за любви он готов был на все даже за предательство Родины. Отец не потерпел этого и убил своего сына

Объяснение лучший ответ ты мне очень

4,4(90 оценок)
Ответ:
dimasikmll
dimasikmll
17.12.2021

На:

Объяснение:

Кажуть, шедеври світової літератури близькі і зрозумілі кожному читачеві, незалежно від віку, статі чи національності. Безумовно, це правда. Але, читаючи твори Омара Хайяма, Гафіза, Рудакі я зі здивуванням відзначив, що навіть європейська література зрозуміліша нам, ніж твори азійських авторів. Тут дається взнаки абсолютно інакший б світосприйняття, інакше ставлення до світу, до життя…

Рубаї Омара Хайяма — це лаконічні поетичні твори, які у сукупності своїй створюють гармонійну та цілісну картину світобачення митця. Аби краще зрозуміти рубаї, я прочитав кілька джерел, присвячених культурі часів Омара Хайяма. І тоді я дізнався, що його творчість не є такою, здавалося б, однозначною, як нам може здатися на перший погляд. Існує гіпотеза, що у своїх поезіях автор «зашифровує» особливу філософію суфіїв. Суфізм — це така собі напіврелігія, наполегливе філософське вчення. За твердженням деяких істориків та літературознавців Омар Хайям сповідував суфізм, а образи , троянди у його творах — позначення особливої енергії, якою сповнюється віруюча людина, людина, Бога. Дізнавшись про цю версію, я зовсім по-новому подивився на рубаї… Напевно, не знайомий із суфійською філософією читач не зрозуміє зміст, вкладений у ці віршовані рядки, але серед творів Омара Хайямі багато таких, що зображують його ставлення до життя, до людини без глибинних алегорій, вони справді зрозумілі і цікаві будь-якому читачеві.

Читаючи рубаї, я відзначив особливе ставлення автора до життя. Відомий постулат про те, що треба жити сьогоденням, звучить у віршах Омара Хайяма різним мотивом:

Твій ворог — небеса коловоротні.

Без друзів ти, всі дні твої самотні.

Будь сам собою, не гадай про завтра,

В минуле не дивись, живи СЬОГОДНІ!

Східним народам завжди було притаманне особливе ставлення до смерті, інший світ вони сприймали зовсім не так, як європейці чи слов’яни. Для героя Омара Хайяма смерть — це перехід у стан спокою та гармонії, припинення земної суєти, кінець несправедливості та страждання: «Не з тих я, хто тремтить, коли в могилу гляне. Той світ надійніший за це життя обманне». Але і таке ставлення в жодному разі не призводить до байдужості до земного життя, навпаки: несправедливість світу хвилює ліричного героя:

«Якби мені до рук — скрипки Долі,

Я розписав би їх по власній волі!

Із світу вигнав би всі смутки, болі…»

Образність віршів Омара Хайяма теж трохи незвичайна для нас, метафори незвичні, але настільки оригінальні, що я мимохіть зупинявся і перечитував кілька разів ці вишукані порівняння. Автор називає свою кохану небесною царицею; окремі метафори по-справжньому вражають нас своєю красою: «Душа — напій в прозорій чарі тіла»;

«…в ступі Неба нас потовчено до тла»…

Стільки часу минуло з моменту створення поезій Омара Хайяма, але закладений у них повчальний зміст «не застарів» анітрохи. Ліричний герой цих творів вчить нас жити сьогоденням, цінувати радощі повсякденного життя, захоплюватись красою людських почуттів:

Любов — це сонечко, що всесвіт огріває,

Любов — чудесний птах, що в квітнику співає.

Напевно, більшість погодиться, що твори Омара Хайяма здаються нам , такою собі літературною екзотикою. Особливий світогляд, незвичайні стилістичні фігури, навіть жанрова форма — особлива. Але, якщо вміти читати уважно, сприймаючи думку та почуття автора такими, якими він вкладав їх у кожне своє слово, важко не: закохатися у поезію Омара Хайяма, де поверхова поважність і своєрідне епікурейство переплітаються з глибокою філософією, «риси і образи — із повчальним змістом, а деякі рядки по-справжньому непідвладні часові через свою глибину та мудрість, закладену в них:

Хай кожна мить, що в вічність промайне,

Тебе вщасливлює, бо головне,

Що нам дається тут, — життя: пильнуй же!

Як ти захочеш, так воно й мине.

4,7(26 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ