Объяснение:
мысли У него гордые ,мудрые
хорошо и здраво рассуждал
«Бузкові дівчата» Марти Холл Келлі — це трагедія Другої світової війни, переплавлена у жіночих серцях на історії любові. Історії настільки щемні, проникливі, відважні й моторошні своєю правдивістю, що вам шалено хотітиметься уже з перших рядків роману аби все було добре. І все насправді буде добре, але зовсім не так, як вам того хотілося б.
Французький шарм у лещатах американського прагматизму, польська життєдайна безжурність у тенетах німецьких концтаборів, німецька затятість і послідовність у руйнівному пеклі вседозволеності.
Усього три історії. Кароліни і її серця, розтрощеного на друзки, мов тонкостінна порцеляна. Касі і її серця, дитячого й ніжного, загартованого пекельним болем нелюдських випробувань. Герти і її серця, рішучого й холодного, розшматованого гордістю, амбіціями і невмінням відділити правду від кривди.
Усього три історії.
Але на них нанизано сотні інших доль, подій, історій, майстерно вписаних у діалоги, деталі, нібито несуттєві згадки, з яких і постає ось це величне й трагічне полотно Другої світової. Дивовижно людяне й жорстоке полотно, на якому ні слова про криваві безжальні бої, але яке пронизане болем безглуздих втрат.
Кароліна любить Поля, і це допомагає їй вижити.Кася любить жити, і це допомагає їй вижити.Герта любить себе, і це допомагає їй вижити.
Але це — дуже спрощений причинно-наслідковий зв’язок, у надра якого Марта Холл Келлі вплела безліч емоцій і переживань.
Ви плакатимете.
Плакатимете, коли Кароліна назавжди прощатиметься з Полем, щоб потім зустрітися знову і знову назавжди прощатися, і так раз у раз. Плакатимете, коли Касю та інших «кроликів» переховуватимуть від смерті подружки по табору, і коли усі разом вони збиратимуть кожну з них, як на весілля, на Дорогу Краси, щоб іти на розстріл красивими. Можливо, лише доля Герти не викличе сліз, хоча, хто знає, можливо суд над нею і її страхи й терзання зворушать ваше серце.
Зрештою, ви плакатимете від наскрізного щему, бо ця історія розказана настільки тонко і тендітно, яскраво й образно, переконливо й довершено, на одному диханні і без зайвих слів, що образи, порівняння, метафори назавжди закарбуються у ваше серце.
Ви станете іншими після того, як проживете сторінка за сторінкою життя «Бузкових дівчат». І це того варте.
АЛІНА АКУЛЕНКО
Объяснение:
У кожної нації є свій духовний поводир. У поляків це А. Міцкевич, у
росіян О. Пушкін, в англійців Дж. Байрон. Для України Тарас Григорович
Шевченко. Оскільки українці довго йшли до своєї державності, то творчість
таких геніїв була неналежно оцінена, інтерпретована на вигідний чужій владі
лад. І тільки на перший погляд може здатись, що всі твори Кобзаря вже
розібрані по рядочку, але насправді нам треба ще багато наново відкрити,
переосмислити і познайомити світ з нашим, українським Шевченком – не
селянським поетом, а генієм-інтелігентом, що заклав дужі підвалини
національної свідомості українців.
Головне завдання сучасних літературознавців полягає в тому, щоб
подивитися на творчість Тараса Григоровича з різних кутів, змінити
стереотипи сприйняття його творів в Україні і відкрити Шевченка для світу
знову. Такі спроби вже зробили О. Забужко (міфологічна інтерпретація),
В. Яременко (історіософський аналіз), О. Яковина (образ Богородиці),
О. Гордієнко (образи західноєвропейської драматургії іу поемах Шевченка),
Т. Бовсунівська (біблійний паралелізм), Л. Плющ, О. Сирцова (Т. Г. Шевченко
як релігійний мислитель), Г. Клочек (сучасна інтерпретація поезії Шевченка в
школі). Одне з найповніших досліджень біографії Кобзаря зробив П. Зайцев.
Також цим питанням займались І. Дзюба, С. Цвілюк, Г. Грабович, Ю. Івакін,
І. Айзеншток, Ю. Ковтун. Не кажучи вже про дослідження визнаних класиків
літературної критики: І. Франка, В. Щурата, М. Драгоманова, С. Єфремова.
Багато досліджень генія Шевченка не тільки як поета, а й художника,
фольклориста, знавця біблійних текстів, і навіть співака.
Обсяг Шевченкіани (книги, статті, розвідки різними мовами світу) дуже
великий і постійно поповнюється. Але чи не втратили ми самого Шевченка за
всіма формальностями, пафосом і пишними промовами? Різні політичні
обставини, нові літературні течії намагалися привласнити Кобзаря, прочитати
його на свій лад. На мою думку, найбільш об’єктивно і професійно до
вивчення творчості Шевченка підходив Іван Франко: «Його «Кобзар» для нас
Объяснение:
Данная фраза может обозначать, что человек привык размышлять о чём-то неземном, например, на глобальные или вечные темы, быть может очень мечтательный и ранимый человек, расширяющий свои границы.