1) Дідусь Дем’ян був майстром на всі руки. Вій був і бондарем, і ковалем, і будівельником, міг вирізати з дерева фігурки не тільки людей, а й апостолів. Дід завжди жалів дружину, з якою прожив довге життя. Подружжя жило так, що їхнім стосункам дивувалося все село.
2) Дідусь Михайлика був незвичайно вмілою людиною і мав «золоті руки». Він настільки багато усього вмів, настільки багато допомагав людям, що його «знав увесь повіт». Найдорожчими для дідуся була «земля, вірна жінка і пісня». Він настільки поважав свою дружину, що коли пізно повертався з заробітків, не смів її будити і проводив ніч під її вікном.
Дідусь Михайлика був незвичайно вмілою людиною і мав «золоті руки». Він настільки багато усього вмів, настільки багато допомагав людям, що його «знав увесь повіт». Найдорожчими для дідуся була «земля, вірна жінка і пісня». Він настільки поважав свою дружину, що коли пізно повертався з заробітків, не смів її будити і проводив ніч під її вікном. «…Біля вікна дружини і прихопив мого діда останній осінній сон і простуда». Дід Дем’ян занеміг і незабаром помер. Не надовго пережила свого чоловіка і бабуся Михайлика
Джерело: https://dovidka.biz.ua/gusi-lebedi-letyat-harakteristika-dida-dem-yana
главная героиня сказки «о чем говорят цветы» думает, что она умеет слышать голоса цветов. учитель ботаники считает, что цветы не могут разговаривать. фактически прав учитель, потому что цветы не могут разговаривать так, как люди. в то же время права и девочка, потому что ее внимание ко всему живому, сочувствие ей как будто слышать голоса растений. цветы спорили о том, кто из них красивее и лучше. их возмущало то, что люди больше внимания уделяют именно розе. они хотели доказать свое преимущество перед красотой роз, потому что чувствовали себя обиженными и завидовали розе. цветы спорят о том, кто из них самый лучший и красивый. их возмущает то что люди обращают на розу внимания больше, чем на остальные цветы. они завидовали розе и чувствовали себя обиженными и хотели доказать свои преимущества. вьюнок называл себя «принц дельфиниум» и говорил, что в его венчике отражается небесная глазурь. полевой мак считал запах розы неприятным, а свой приятным. астры называли себя благовоспитанными, потому что они вообще ничем не пахнут. запах, по их мнению, признак хвастовства и нескромности. ещё они хвастались своими оттенками лилового и синего цветов и говорили, что у ник бывает до 500 лепестков, а у розы только двести. девочку возмутило соперничество цветов, их зависть, гордость и тщеславие и назвала разговоры цветов вздором. ветерок рассказал цветкам шиповника о том, что он когда-то был старшим сыном царя бурь, и его целью было разрушение всего живого. вот однажды отправил его отец на землю и приказал, чтобы на ней не осталось ни одного живого существа. разрушительную силу ветра остановила роза, которая попросила ветер пощадить её. ветер вдохнул аромат розы, его гнев исчез. отец оторвал у него крылья и прогнал на землю, и «дух жизни» изгнанника и превратил его в меленький ветерок