1.Бедная старушка, лишенная последней надежды, уныло поплелась в хату.
2.Торговки,
сидевшие на базаре, всегда закрывали руками своими пироги, бублики, семечки
из тыкв, как орлицы детей своих, если только видели проходившего бурсака.
3.Один раз, когда он зазевался, наехала
почти на него колымага какого-то польского пана, и сидевший на козлах
возница с престрашными усами хлыснул его довольно исправно бичом.
4.Наши путешественники останавливались только на несколько минут для
обеда, причем ехавший с ними отряд из десяти козаков слезал с лошадей...
5. Иногда ночное небо в разных местах освещалось дальним заревом от выжигаемого
по лугам и рекам сухого тростника, и темная вереница лебедей, летевших на
север, вдруг освещалась серебряно-розовым светом, и тогда казалось, что
красные платки летали по темному небу.
Для кріпацьких пісень характерно:
вираження негативного ставлення селян до тяжкої долі, умов підневільного життя;
відсутність романтичних рис (гіперболізації, ідеалізації ліричних героїв, обширних пейзажів, персоніфікації сил природи, фантастичних картин та ін.);
народна уява і фантазія поступається місцем змалюванню нелегкої праці, умов селянського побуту, епізодів знущання поміщиків з кріпаків, приниження людської гідності.