Раскольников отвергает путь Лужина и Свидригайлова, которые позволяют себе переступить закон ради себя, любимых, из эгоистических побуждений, ради собственной выгоды, тогда как Раскольников разрешает кровь по совести ради идей осчастливить человечество.
Но и путь Разумихина неприемлем для Раскольникова, потому что тот не грезит о мировом господстве и предлагает Раскольникову конкретное дело, которое могло бы материально поддержать Родиона, - переводы. Охваченный своей теорией Родион запустил себя до такой степени, что не может, как прежде, зарабатывать уроками, но и переводами не занимается.
Теория Лужина - оборотная сторона теории Раскольникова : один нарушает нравственные законы, другой - официальные.
Вывод.Деньги – единственный бог Лужина. Нет предела его беззастенчивости и наглости. Но хочет произвести выгодное впечатление, готов «переступить все препятствия». Живёт по принципу «всё дозволено». Угрызения совести и сострадание не знакомы ему. Стиль его речи - судейский слог, «не то чтоб уж очень безграмотно, да и не то, чтоб уж очень литературно», деловой.
Если выразиться по современному, то честь за деньги не продается, Рассольников шёл по честному пути, а не по пути Коррупции
Відповідь: :Айвенго — чесний і справедливий воїн, який у будь-який момент може прийти на до тим, хто її потребує, тобто приниженим, гнобленим. Довідавшись, що Ребекку несправедливо звинувачують у чаклунстві й погрожують спалити на вогнищі, якщо не з'явиться лицар, який погодиться захищати її честь та мечем доведе її правоту, Айвенго поспішає на поєдинок, щоб захистити нещасну невинну дівчину. Ледве тримаючись у сідлі після тяжкого поранення, Айвенго все ж таки виходить на бій із Буагельбергом. І коли супротивники зійшлися, від влучних ударів обидва лицарі падають. Але Божий суд звершився: Буагельберг гине, а Ребекку виправдовують. Отже, Айвенго не тільки мужній, сміливий і відважний воїн, а й чесна, порядна, здатна на самопожертву людина; фанатично відданий справі, він служить друзям, з якими поділяє нещастя й небезпеки. Пройшло вже майже два століття з часу написання чудового роману В. Скотта. Здавалося б, давно минули вже й лицарські часи. Ми живемо у двадцять першому столітті. Вік технократії, комп'ютерних технологій накладає відбиток на розум і серця людей, їхні взаємини. Але нетлінними залишаються людські цінності, які притаманні герою роману, славному лицарю Айвенго. Чесність, шляхетність, почуття людської гідності, мужність, відвага, вірність, здатність до самопожертви в ім'я батьківщини чи друга мають і сьогодні непересічне значення.
Подробнее – на Otvet.Ws – https://otvet.ws/questions/6741784-tvir-ta-temu-idealnii-licar-aivengo-pomogite-pozhalusta.html
Пояснення: