На початку оповідання Федько постає перед нами як "чистий розбишака", в якого наче біс вселився. Він сам ніколи не був спокійний і не давав спокою іншим, збиткуючись із хлопців-однолітків і часто доводячи їх до сліз. Федьковій матері жалілися на нього і діти, і їхні батьки, за що хлопець мало не щовечора отримував від тата прочухана. Федько мужньо переносив кару, не скрикнувши ні разу, не заплакавши. Батько, хоч і дуже гнівався на сина, після покари нагороджував його двома-трьома копійками за те, що син говорив правду. Бо Федько, якби схотів, міг би одбрехатися, але він не любив брехати, оскільки не любив і видавати товаришів.
Повною протилежністю Федькові є Толя — ніжний, делікатний, смирний, завжди чистенький, чепурненький. Йому, як і кожній дитині, теж хотілося гратися з хлопцями, і він приєднувався до Федькової компанії. Але коли він приходив додому забруднений, подраний, то, щоб не гнівалися батьки і не карали його, звинувачував у всьому Федька — і тому знову перепадало від батька.
Объяснение:
прост добавь кто тебе нравится больше
Игорь - князь Новгород-Северский;
Ярославна - вторая жена князя Игоря;
кн. Святослав Ольгович из Рыльска;
кн. Всеволод из Трубежа - брат князя Игоря;
кн. Владимир из Путивля - сын Игоря;
Вел. князь Святослав Всеволодович - киевский князь;
хан Кончак и его дочь;
половчанин Лавр (в “Слове” — Овлур). ;
певец Боян.
Объяснение:
по скольку весь сюжет крутился вокруг данных героев, то можно считать их главными без них бы рассказ принял другой поворот событий да и вообще без них не было бы и самой повесьти