Термін «споживацтво» використовують для опису ефекту прирівняння особистого щастя з купівлею і споживанням матеріальних цінностей. Цей термін часто пов'язують з критикою економічної теорії споживання Карлом Марксом і Торстейном Вебленом.
Хоча споживацтво звичайно асоціюють з капіталізмом і Заходом, воно насправді мультикультурне й негеографічне явище: його можна ігати на всіх континетах. Споживацтво, коли люди купують більше товарів, ніж їм потрібно для життєвих потреб ігалося ще на початку цивілізації, наприклад в Стародавньому Єгипті, Вавилоні, Стародавньому Римі. Відколи виник консюмеризм, окремі особи і групи свідомо шукають альтернативний від звичайного стиль життя.
Масове споживацтво розвивається разом з розвитком капіталізму, який супроводжується бурхливим економічним і технічним розвитком та такими соціальними змінами, як: ріст доходів, який суттєво змінює структуру споживання, зменшення тривалості робочого дня, розмивання класової структури, індивідуалізація споживання.
В заключительной части стихотворения «Необычайное приключение» В. Маяковский призывает каждого человека любое дело выполнять с максимальной самоотдачей, а не только следовать своему призванию.
По его мнению, иначе смысл существования теряется. Люди приходят в этот мир с определенной миссией, которая заключается в том, чтобы «светить всегда, светить везде до дней последних донца». Автор стихотворения считает, что нет смысла жаловаться на усталость, на чей - то более легкий жизненный путь. Беря пример со своего гостя - небесного светила, Маяковский заявляет: «Светить – и никаких гвоздей!
Вот лозунг мой – и солнца!»
Автор показывает роль поэтов в обществе: светить как солнце. И этой простой фразой подчеркивает, насколько важное значение имеет работа каждого из нас.
Объяснение: