Епітети з билини “Ілля Муромець і Соловей Розбійник”
добрий молодець, славний город, старий дуб, чисте поле, ворон чорний, сонце красне, місяць ясний, буйна голова, стріла калена, тятива шовкова, ліси темні, добрий кінь, Русь свята, мурзи погані Епічна речитативна пісня княжих часів — билина, втративши музичний супровід, залишила в собі, проте, ознаки того, що колись виконувалася під музику. Вона й досі звучить, як пісня, завдяки використанню типових для фольклору художніх засобів. Яких саме? Зазвичай у билинах рядки віршів завжди мають однакову кількість наголосів, хоча кількість складів у них може бути різна. Перший наголос найчастіше падає на третій склад від початку, а останній — на третій від кінця. Наголоси в середині рядків вільні. Таким чином автори билин наближали билинний вірш до ритмізованої прози. Щоб зберегти ритмомелодику билини, часто під час виконання розтягувалися слова, переміщувалися наголоси. Повтори на і плавного, урочистого, повільного звучання: Під город, під Чернігів під’їжджав. Під городом, під Черніговом, Не ворон чорний небо укриває Не туман налягає, Стоїть сила-силенная… Сталі епітети — «ворон чорний», «сонце красне», «місяць ясний», «Русь свята», «мурзи погані» — налаштовують слухача на певне сприйняття героя, події, створюють настрій. Велику роль у створенні образа головного героя відіграють епітети: Ілля Муромець — «добрий молодець», його називають «старим (отже, досвідченим) козаком», князь звертається до Іллі: «Добрий молодче». Для створення образу билинного богатиря використовується гіпербола. Наприклад, Ілля Одною рукою коня тримає, Другою рукою дуба рве. Дуби рве самі коренистії Та мости мостить, Шлях укладає та все прямоїжджий. Уповільнює оповідь, робить її урочистою використання звертань: Невже ж ти, коню мій богатирський, По темних лісах зо мною не їжджав… Особливого звучання билині надають зачин і кінцівка: Гей, у славному та у городі у Муромлі, Та у тому селі та Карачарові Гей, то не старий дуб к землі нагинається, Ой то добрий молодець Ілля Муромець Батьку-матері уклоняється… Тут-то славному козаку Іллі Муромцю Славу співаютя По всім землям, По всім ордам, Однині і довіка, А вам на многі літа! Названі ознаки билини свідчать про своєрідність цього давнього епічного жанру, який існує декілька століть. Сам час його відшліфовував, визначав традиційні художні засоби, зробив його незабутнім. Читаючи билину, можна в уяві поринути в минуле, торкнутися джерел нашої літератури, почути голоси наших предків.
Хорошо, давайте начнем анализ стихотворения "Чужбина-родина" Андрея Мережковского.
Перед тем как перейти к анализу текста стихотворения, нам нужно понять, что такое "Чужбина" и "Родина". "Чужбина" - это место, где человек чувствует себя чужим, не своим, где он не находится на своей родине. "Родина" - это место, где рождены, выросли и чувствуют себя принадлежащими культуре и истории.
Теперь перейдем к стихотворению самого Мережковского. В стихотворении "Чужбина-родина", автор рассказывает о своих чувствах и переживаниях в чужой стране. Давайте разберем стихотворение по строфам.
В первой строфе, Мережковский описывает свою чужбину, свое ощущение "чужим" на этой земле. Используя сравнение "чужбина моя, как страна чужая", автор показывает свое негативное отношение к чужой стране, в которой он живет.
Во второй строфе, Мережковский говорит о мечтах и представлениях о Родине, которые он сохраняет в своем сердце. Он говорит о том, что в Родине у него была бы воля, свобода, ощущение принадлежности и понимания.
В третьей строфе, автор обращается к самой Родине, призывая ее принять его обратно. Он говорит о своем желании вернуться и быть частью Родины, о своей готовности отдать все - душу, сердце и труд.
Теперь перейдем к обоснованию и пошаговому решению.
1. Определение "Чужбины" и "Родины".
2. Разбор каждой строфы стихотворения:
- Переводим каждую строфу на понятный язык и объясняем смысл каждой строки.
- Обращаем внимание на использование лексических и грамматических средств, которые помогают передать настроение и эмоции автора.
- Ищем схожие и противоположные слова и фразы, чтобы понять их значения и значение стихотворения в целом.
3. Можно провести обсуждение стихотворения с учениками:
- Задавать вопросы о том, что они поняли из стихотворения, какие чувства и эмоции оно вызвало.
- Попросить учеников привести примеры из своей жизни, когда они чувствовали себя в чужбине или на Родине.
- Провести обсуждение, почему человек может ощущать себя в чужбине на своей Родине и наоборот.
Важно помнить, что стихотворение имеет много разных трактовок и каждый человек может истолковывать его по-своему. Следует поощрять учеников к тому, чтобы давали собственные идеи и понимание стихотворения.
Павлуша - это один из персонажей из рассказа или повести, о котором вы хотите узнать больше. Чтобы ответить на каждый из заданных вопросов, нам нужно внимательно изучить текст и сделать некоторые выводы.
1. Описание внешности, одежды и манеры держаться:
Изображение позволяет нам увидеть только портрет Павлуши, поэтому мы можем воспользоваться несколькими описательными словами, чтобы представить его внешность. Например, его можем описать как мальчика с растрепанными волосами, яркими глазами и широкой улыбкой. Одежда может быть повседневной, например, джинсы и футболка. Манера держаться может быть живой и энергичной, с активными жестами и улыбкой.
2. Какие истории он рассказывает:
Чтобы ответить на этот вопрос, нам необходимо исследовать текст, где Павлуша рассказывает свои истории. Можем предположить, что Павлуша может рассказывать интересные приключения, фантастические или мистические истории. Он, возможно, развлекает своих друзей и школьников рассказами о своих приключениях.
3. Откуда узнал Павлуша то, о чем он рассказал:
Для ответа на этот вопрос может потребоваться больше информации из текста. Возможно, Павлуша сам пережил некоторые из этих историй, слышал их от других людей, прочитал в книге или услышал от родителей.
4. Как относится он к своим рассказам:
Текст может давать нам некоторые подсказки относительно отношения Павлуши к своим рассказам. Он, возможно, с увлечением и рассудительностью рассказывает свои истории и может быть гордится ими. Он может быть уверенным и находчивым в том, как он рассказывает свои истории, и может получать удовольствие от реакции своих слушателей.
5. Как относится он к чужим рассказам (Ильюши, Кости):
Возможно, Павлуша проявляет интерес и уважение к рассказам других людей, таких как Ильюша и Костя. Он, возможно, внимательно слушает их истории, задает много вопросов и проявляет интерес к тому, что они говорят.
6. Как он относится к непонятным, странным происшествиям, которые пугают других мальчиков, к тому, что происходит у костра:
Нам также может понадобиться больше информации, чтобы ответить на этот вопрос. Однако, Павлуша, возможно, проявляет любопытство и смелость в отношении непонятных и странных происшествий. Он, возможно, рассказывает своим друзьям свои теории о том, что могло произойти, и старается объяснить непонятные события.
7. Можем ли мы судить о том, как относится к Павлуше автор? Согласны ли мы с ним:
Для ответа на этот вопрос необходимо внимательно изучить текст и оценить, как автор описывает Павлушу и его действия. После этого мы можем сделать вывод о том, как автор относится к Павлуше. Однако, согласие с автором может быть субъективным и зависеть от личной точки зрения каждого из нас.
Епітети з билини “Ілля Муромець і Соловей Розбійник”
добрий молодець, славний город, старий дуб, чисте поле, ворон чорний, сонце красне, місяць ясний, буйна голова, стріла калена, тятива шовкова, ліси темні, добрий кінь, Русь свята, мурзи погані Епічна речитативна пісня княжих часів — билина, втративши музичний супровід, залишила в собі, проте, ознаки того, що колись виконувалася під музику. Вона й досі звучить, як пісня, завдяки використанню типових для фольклору художніх засобів. Яких саме? Зазвичай у билинах рядки віршів завжди мають однакову кількість наголосів, хоча кількість складів у них може бути різна. Перший наголос найчастіше падає на третій склад від початку, а останній — на третій від кінця. Наголоси в середині рядків вільні. Таким чином автори билин наближали билинний вірш до ритмізованої прози. Щоб зберегти ритмомелодику билини, часто під час виконання розтягувалися слова, переміщувалися наголоси. Повтори на і плавного, урочистого, повільного звучання: Під город, під Чернігів під’їжджав. Під городом, під Черніговом, Не ворон чорний небо укриває Не туман налягає, Стоїть сила-силенная… Сталі епітети — «ворон чорний», «сонце красне», «місяць ясний», «Русь свята», «мурзи погані» — налаштовують слухача на певне сприйняття героя, події, створюють настрій. Велику роль у створенні образа головного героя відіграють епітети: Ілля Муромець — «добрий молодець», його називають «старим (отже, досвідченим) козаком», князь звертається до Іллі: «Добрий молодче». Для створення образу билинного богатиря використовується гіпербола. Наприклад, Ілля Одною рукою коня тримає, Другою рукою дуба рве. Дуби рве самі коренистії Та мости мостить, Шлях укладає та все прямоїжджий. Уповільнює оповідь, робить її урочистою використання звертань: Невже ж ти, коню мій богатирський, По темних лісах зо мною не їжджав… Особливого звучання билині надають зачин і кінцівка: Гей, у славному та у городі у Муромлі, Та у тому селі та Карачарові Гей, то не старий дуб к землі нагинається, Ой то добрий молодець Ілля Муромець Батьку-матері уклоняється… Тут-то славному козаку Іллі Муромцю Славу співаютя По всім землям, По всім ордам, Однині і довіка, А вам на многі літа! Названі ознаки билини свідчать про своєрідність цього давнього епічного жанру, який існує декілька століть. Сам час його відшліфовував, визначав традиційні художні засоби, зробив його незабутнім. Читаючи билину, можна в уяві поринути в минуле, торкнутися джерел нашої літератури, почути голоси наших предків.