Айзек Азімов, біографію якого ви наразі читаєте, народився в тогочасній РРФСР у єврейській сім’ї мірошників. Коли йому було три роки, родина переїхала до Брукліна, де і розпочався творчий шлях майбутнього письменника-фантаста, члена американської «Великої трійки», куди він увійшов разом з Артуром Кларком та Робертом Гайнлайном. Останній, до речі, працював разом із Айзеком на одній корабельні у Філадельфії, куди той влаштувався на посаду хіміка після отримання ступеню магістра з цієї дисципліни.
Проте повернемося до літературної творчості батька «роботики» та «психоісторії». Перший твір він написав у одинадцять років, проте не завершив його. Одначе усі друзі, яким випала можливість прочитати ті глави були в захваті й вимагали в Айзека продовження. Так хлопець зрозумів, що має неабиякий письменницький талант і почав розвиватися в цьому напрямку. Спершу були невеликі публікації в розважальних журналах, та навіть ті маленькі оповіді не відразу потрапляли до друку. Молодому фантасту відмовляли десятки разів. Проте все змінилося після публікації роману «Прихід ночі». Твір приніс йому шалену популярність, неодноразово потрапляв у антології та навіть отримав екранізації. Айзек Азімов та його розповіді прогриміли на всю Америку.
Далі були славнозвісні цикли творів про роботів, що постали перед читачами не у звичному образі жорстоких машин-убивць, а інтелектуальних механізмів, що підкорювалися «Трьом законам робототехніки» розроблених автором. Книги Айзека Азімова відтоді й до сьогодні — еталон наукової фантастики. Ними надихаються й ілюстратори, наприклад Майк Міньйола, книги коміксів якого теж вражають незвичайністю задумів.
Объяснение:
Я згоден зі словами Іоанна Златоуста ,,чоловік з дружиною повинні бути подібні руці і очам. Коли руці боляче - очі плачуть. А коли очі плачуть - руки витирають сльози,,. Такі стосунки, на мій погляд, є обов"язковими у щасливого подружжя. Чоловік з дружиною - одне непорушне ціле, у якого все є спільним: і горе, і радощі.
Спочатку такими стосунками могли похвалитися і Нора з Хельмером. Але випробувань вони не витримали. «Кримінальний» учинок Нори призвів до недовіри, і виявилося, що їх подружжя засноване на неправді й егоїзмі. Їхнє спільне життя завершується осмисленням персонажами власних помилок.
