Зрозуміти людину - це завжди не легко.Ніхто не знає,що в нас в душі,крім нас самих.
Джеймс Олдрідж в оповіді «Останній дюйм» зображує події, які вражають своєю гостротою й проникливістю, показує силу волі й силу духу людини в екстремальних обставинах на - межі можливого.
Професіональний пілот Бен — самодостатня особистість. Досвідченого професіонала, льотчика малої авіації з двадцятирічним стажем ніби цілком влаштовує його життя, та неспокій і сумніви заповнюють душу. Через специфіку роботи пілота дружина та син майже не бачать Бена. Сином, Деві, опікується тільки мати. Дружина Бена за роки постійної відсутності чоловіка звикла до свого самотнього життя і стала байдужою до батька свого сина. Мені здається, що такі взаємини між подружжям не могли не вплинути на характер і вчинки сина, який ріс невпевненим і плаксивим хлопчиком. Спроби батька налагодити теплі стосунки та порозумітися з ним не мали успіху. Бен не відчував духовного зв'язку з рідною дитиною й шкодував з цього приводу. Спроби дійти злагоди закінчувалися роздратуванням батька та слізьми сина. Багато було причин для таких складних відносин: байдужість дружини до його роботи та особи, егоїзм і самого Бена, який не намагався щось змінити в їх спільному житті. Упродовж двадцяти років своєї непростої роботи Бен не спромігся як слід облаштувати сімейне життя.
Сталося так,що дружина поїхала і Бен залишився на одинці з десятирічим хлопцем,він навіть не уявляє як йому з ним поводитися і що робити.Та якось Бен узявся за складну небезпечну роботу — зйомку фільму про акул у їхньому звичному середовищі — океані. І намагаючись зблизитися з сином, вирішив взяти його з собою у складний політ.Думаю, Бен любив сина, але настільки не звик піклуватися про дитину, що навіть забув узяти на завдання питну воду для хлопчика, захвативши тільки пиво та їжу. Залишивши хлопчика біля літака, Бен почав виконувати свою роботу. У цій бухті мешкало багато акул, вона так і звалася «акуляча». Потрапити в бухту й вибратися з неї можна було тільки літаком. На мій погляд, Бен узяв із собою сина, не усвідомлюючи всю серйозність та небезпечність цієї подорожі. Акули напали на чоловіка і трішки його поранили.Так настав час самого важливого випробування для Бена, ось де і знадобилися сила волі, загартованість, мужній спокій справжнього чоловіка. Ці риси він набув на своїй небезпечній роботі, і, завдяки їм, не скорився, як здавалось, непереборним обставинам. Так Бен, фізично виснажений, слабкий, з пошкодженими кінцівками, постійно втрачаючи свідомість, керує діями сина, знаходить ті єдині вірні слова, які впливають на свідомість сина, спонукають його до справжніх вчинків. Хлопчик — дитина — виконав майже неможливе: затягнув батька в літак і, керуючись його настановами, впорався з літаком, вирахував останній дюйм і вдало виконав політ. Це сталося тільки тому, що насправді Бен дуже любив свого сина «суворою любов'ю». Він зробив усе можливе, щоб його син подолав останній дюйм у боротьбі за життя.
Такой же суровостью проникнуто произведение Казакевича “Звезда”. Повесть написана с предельным лаконизмом, события сгущены до предела. Повесть поэтична и лирична, насколько может быть лирично произведение, повествующее о гибели отряда разведчиков. Вот они, во главе со своим командиром лейтенантом Травкиным, стыдливо идут по дороге. Стыдливо, потому что не могут сказать, куда делись оторвавшиеся немцы. На этой же суровой ноте продолжается весь последующий рассказ о том, как молчаливый, весь отдающийся делу разведчик лейтенант Травкин уводит самых лучших своих разведчиков — веселого сибиряка Аникова и крымчанина Мамочника, старых разведчиков Браж-никова, Быкова и семнадцатилетнего Юру Голуба — на выполнение особо важного задания. Они уходят в глубокий тыл к немцам и оказываются в самой гуще отборных немецких дивизий, с предельной осторожностью сосредоточившихся для нанесения неожиданного удара под Ковелем, чтобы сорвать наступление на Польшу. Разведчики проявляют смелость, решительность, берут нескольких “языков” и, выяснив секретнейшие замыслы немецкого командования, успевают передать их по рации своему командованию. Но уже брошены группировки прочесывания групенфюрером СС дивизии “Викинг”, в схватке с одним из таких отрядов все разведчики гибнут. Повесть сопровождается коротеньким заключением.
Умение увидеть героическое, масштабы происходящего, огромную бесстрашную массу людей, их стремление к победе характеризует произведения о Великой Отечественной войне Некрасова и Казакевича.
Объяснение: