Объяснение:
в комнате Самсона Вырина развешаны 4 картины с сюжетами
о блудном сыне.
Это -не просто житейские иллюстрации нравственных
истин, а обращение к совести человека:
понимаешь ли ты, что с тобой происходит?
Притча о блудном сыне повествует о сбившемся с пути и
покаявшегося затем человеке.
В повести использован приём противопоставления.
Судьба отца противопоставлена судьбе дочери,
судьба Дуни противопоставлена судьбе блудного сына,
умение понять и раскаяться одного героя противопоставлено
неумению думать о ближнем и раскаиваться вовремя.
Дочь смотрителя отчасти повторила поступок героя
библейской легенды. И, скорее всего, как и отец блудного сына,
изображенного на картинках, станционный смотритель ждал
свою дочь, готовый к прощению.
Но Дуня не возвращалась.
А отец не находил себе места от отчаяния, зная,
чем зачастую заканчиваются подобные истории:
“Много их в Петербурге, молоденьких дур, сегодня в
атласе да бархате, а завтра, поглядишь, метут улицу,
вместе с голью кабацкою.
Как подумаешь порою, что и Дуня, может быть, тут же
пропадает, так поневоле согрешишь да пожелаешь ей
могилы... ”
Исходя из логики развития романтического произведения,
Дуня должна была бы погибнуть, но всё происходит наоборот.
Легенда о блудном сыне, представленная в немецких картинках
на стене дома Вырина, не оживает в реальности.
И последняя картинка рассказывает о возвращении
блудного сына, с чем ассоциируется "возвращение"
отца к дочери.
Но станционный смотритель так и не испытал радости
возвращения "блудной дочери",
и неизвестно, как умер он - прощая или проклиная её.
Страдания Самсона Вырина не вознаграждаются при жизни
Высшей силой. Более того, "зло" в лице Минского – его обидчика -
также остаётся безнаказанным.
Пушкинский повествователь не осуждает и не обвиняет
"бедного смотрителя".
Он, как отец из евангельской притчи, мудро смиряется перед жизнью.
Дуня же, сама став матерью, приезжает к уже умершему отцу,
долго лежит на его могиле. Она вернулась, но простить ее за
отсутствие, за принесенные страдания, порадоваться за нее –
некому.
Она опоздала, и ей не испытать той радости от родительского
прощения, как это случилось с сыном в библейской притче.
Запоздалое раскаяние блудной дочери свидетельствует лишь о
том, что оно могло бы намного раньше "осветить" её "заблудшую
душу" и отца от неминуемой гибели и душевных страданий.
Відповідь:
Пояснення:
1. А
2. Б
3.Б
4. Б
5. Біблія- сукупність текстів різних епох і авторів, яка сприймається всіма християнськими конфесіями як Священне Писання.
6. Християни вважають, що автором Біблії є Бог,який надихав велику кількість людей писати те,що Він хотів сказати людині. Авторами Біблії вважаються люди,іменами яких названі книги,які входять в склад Біблії. Науковці вважають,що багато авторів вже не можна ідентифікувати. Відомі імена 4 євангелістів: Матвій,Марко,Лука та Іван
7. Суспільноперетворююча;
Художньо-концептуальна;
Пізнавально-евристична;
Інформаційно-комунікативна;
Виховна;
Передбачення майбутнього;
Естетична;
Гедоністична;
Компенсаторна;
Сугестивна
8.Фолькло́р, або усна наро́дна тво́рчість — колективна художня літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань, народно-поетичної фантазії
9. "Місяць на небі,зіроньки сяють" . Родинно-побутова пісня. Лірика
Метафори: «серденько мре», «очі вкоротили вік», «очі навчились зводить людей». Епітет: «пісня люба… мила», «очі дівочі темні… ясні». Повтори: «…очі, очі, очі…». Порівняння: «темні, як нічка», «ясні, як день». Звертання: «Ви ж мені, очі…».
10.Стари́й Заві́т, також Стари́й Запові́т — одна з двох частин Біблії, в його основі лежить «Танах» та поділяється на книги Закону (Тора), Пророків (Невіїм) та Писання (Ктувім), що в свою чергу поділяються на історичні.
Мойсей був пророком. Дуже любив свій народ. Спочатку боявся служити Богові і йти до фараона,але побачивши могутність Бога,почав в усьому Його слухатися. Мав сміливість виступити проти фараона. Сорок років вів свій народ через пустелю до обіцяної землі.