Иван Андреевич родился 2 [13] февраля 1769 года в Москве в семье военного, которая не отличалась высокими доходами. Когда Ивану исполнилось 6 лет, его отца Андрея Прохоровича переводят по службе в Тверь, где семья в бедности продолжает свое существование, а вскоре теряет кормильца.
В связи с переездом и малым уровнем доходов Иван Андреевич не смог окончить начатое в Москве образование. Однако это не помешало ему получить немалые знания и стать одним из наиболее просвещенных людей своего времени. Это стало возможным благодаря сильному стремлению юноши к чтению, языкам и наукам, которые будущий публицист и поэт освоил путем самообразования.
Ранее творчество. ДраматургияЕще одной «жизненной школой» Ивана Крылова, биография которого весьма многогранна, стал простой народ. Будущий писатель с удовольствием посещал различные народные гулянья и развлечения, сам нередко принимал участие в уличных боях. Именно там, втолпе простого люда, черпал Иван Андреевич перлы народной мудрости иискрометного мужицкого юмора, емкие просторечные выражения, которые со временем лягут в основу его известных басен.
В 1782 году семья в поисках лучшей жизни переезжает в Петербург. В столице Крылов Иван Андреевич приступил к казенной службе. Однако такая деятельность не удовлетворяла амбиций юноши. Увлекшись модными тогда театральными веяниями, в частности под влиянием пьесы «Мельник» А.О. Аблесимова, Крылов проявляет себя в написании драматических произведений: трагедий, комедий, оперных либретто.
Современные автору критики, хотя и не выказали высокой оценки, но все же одобрили его попытки и поощрили к дальнейшему творчеству. По словам друга и биографа Крылова М.Е. Лобанова, сам И.А. Дмитриевский – знаменитый актер того времени – видел в Крылове талант драматурга. С написанием сатирической комедии «Проказники», даже краткое содержание которой дает понять, что в пьесе был высмеян Я.Б. Княжнин, считавшийся ведущим драматургом того времени, автор ссорится не только с самим «мэтром», но и оказывается в поле обид и критики театральной дирекции.
Издательская деятельностьНеудачи на поприще драматургии не остудили, а наоборот, усилили сатирические нотки в таланте будущего баснописца Крылова. Он берется за издательство ежемесячного сатирического журнала «Почта духов». По истечении восьми месяцев журнал, однако, прекращает свое существование. Выйдя в отставку в 1792 году, публицист и поэт приобретает типографию, где начинает выпускать журнал «Зритель», который стал пользоваться большим успехом, нежели «Почта духов». Но после произведенного обыскаон был закрыт, а сам издатель посвятил несколько лет путешествиям.
Последние годыВ краткой биографии Крылова стоит упомянуть о периоде, связанном с С.Ф. Голицыным. В 1797 году Крылов поступил на службу к князю в роли домашнего учителя и личного секретаря. В этот период автор не перестает создавать драматические и поэтические произведения. А в 1805 году отправляет на рассмотрение сборник басен известному критику И.И. Дмитриеву. Последний по достоинству оценил творчество автора и сказал, что это его истинное призвание. Так, в историю русской литературы вошел блестящий баснописец, который последние годы жизни посвятил написанию и изданию произведений этого жанра, работая библиотекарем. Его перу принадлежат более двухсот басен для детей, изучаемых в разных классах, а также оригинальные и переводные сатирические произведения для взрослых.
Як уже мовилося, Новий Заповіт складається з чотирьох Євангелій. Євангеліє (від грецьк. E — добра звістка) — це християнські твори-оповіді про життя, смерть і Воскресіння Ісуса Христа; долю апостолів і перших християн. Євангелії написані Матвієм, Марком, Лукою та Іваном, учнями Ісуса Христа. Їх називають апостолами, що в перекладі з грецької означає «посланець». Особливо цікаві з літературного погляду притчі з Євангелія від святого Луки, адже саме їх найчастіше використовували у своїй творчості українські й зарубіжні митці. Спочатку пригадаймо, що таке притча як літературний жанр.
Теорія літератури
Притча — це повчальне алегоричне оповідання філософсько-етичного змісту (пригадайте притчові твори, які ви читали раніше, зокрема: «Казку прояян» Е. Андієвської). Притча розкриває важливі етичні, естетичні та філософські настанови, має символічний підтекст. Сутність притчі зводиться до відповіді на запитання, що потрібно робити за певних обставин. Цей літературний жанр ґрунтується на побутовому сюжеті, який має символічне, уза- гальнювальне значення. Сюжет притчі має позачасовий, наднаціональний і вселюдський характер.
8. Ознайомтеся з «Притчею про блудного сина», а потім опрацюйте матеріал до цього твору.
ПРИТЧА ПРО БЛУДНОГО СИНА
(Євангеліє від Луки)
(Скорочено)
(...) У чоловіка одного було два сини. І молодший із них сказав батькові: «Дай мені, батьку, належну частину маєтку». І той поділив поміж ними маєток. А через деякий час зібрав син молодший усе, та й подався до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно. А як усе прожив, настав голод великий у тім краї — і він став бідувати. І пішов він тоді й пристав до одного з мешканців тієї землі, а той послав його на поля свої пасти свиней. І бажав він наповнити шлунок свій хоч стручками, що їли свині, та ніхто не давав їх йому. Тоді він опам’ятався й сказав: «Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину! Піду я до батька свого, та й скажу йому: «Прогрішився я, отче, проти неба та супроти тебе... Недостойний я вже зватися сином твоїм; прийми ж мене, як одного зі своїх наймитів»» ... І пішов він до батька свого. А коли далеко ще був, батько вгледів його. І переповнився жалем, і побіг, і кинувся на шию йому, і почав цілувати його! І відізвався до нього той син: «Прогрішився я, отче, проти неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм». А батько рабам своїм каже: «Принесіть негайно одежу найкращу, зодягніть його, персня подайте на руку йому, а сандалі — на ноги. Приведіть теля відгодоване та заколіть — будемо їсти й радіти, бо цей син мій був мертвий — й ожив, був пропав — і знайшовся!» І почали веселитися вони.
А син старший його був у полі. І коли він наближався до дому, почув музику. І покликав одного зі слуг і спитав: «Що це таке?» А той каже йому: «То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване. « І розгнівався старший син — і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько й став просити його. А той син сказав батькові: «Ото стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив — ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я. Коли ж син твій вернувся, оцей, що проїв твій маєток, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване». І сказав батько йому:
«Ти завжди був зі мною, дитино, і все моє — то твоє! Веселитись і тішитися треба, бо цей брат твій був мертвий — й ожив, був пропав — і знайшовся!»
(Переклад із давньогрецької І. Огієнка)
Рембрандт. Повернення блудного сина
«Притча про блудного сина» — один із найвідоміших біблійних творів цього жанру. Вона