:)
Объяснение:
Ярославна, жінка Ігоря, на мою думку була дуже дбайливою дівчиною.
Вона була дочкою князя Ярослава Осломисла та Ольги Долгорукої. Вірна та береглива, любляча Берегиня князя Ігоря.
Плач Ярославни описує тугу жінки за своїм чоловіком, її страждання та біль: « Ярославна рано плаче В Путивлі на заборалі, промовляючи: " Світле й пресвітле сонце, всім ти тепле і красне! Чому ж, господине, простір ти своє горяче проміння на воїв мого лада? " »
На мою думку, Ярославни вважається символом вірної дружини не даремно!
1." Се новий тухольський боярин, Тугар Вовк, справляв великi лови на грубу звiрину. Вiн святкував почин свого нового життя,- бо недавно князь Данило дарував йому в Тухольщинi величезнi полонини i цiле одно пригiр’я Зелеменя; недавно вiн появився в тих горах i побудував собi гарну хату i оце першу учту справляє, знайомиться з довколичними боярами."
2. "… бо Тугар Вовк був мужчина, як дуб. Плечистий, пiдсадкуватий, з грубими обрисами лиця i грубим, чорним волоссям, вiн i сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведiв, яких їхав воювати."
Как ни странно, но страдания нужны человеку, иначе черствеет душа, каменеет сердце...Отец Ваи так погрузился в своё горе, что не видел ничего вокруг, даже того, что происходит в его семье, с его сыном...
И сын отдалился от отца, хотя и очень любил его. И тоько встреча с людьмми, горе которых ...намного всё же тяжелее, безысходнее, заставило героев по-другому увидеть то, что с ними случилось...Сочувствуя другим, человек смог своё горе пережить и нашёл силы жить дальше...
Поэтому и приходили на могилу - горечь - но и благодарность всему тому, что произошло и вновь их соединило...
Так, наверное...