Учительницу-одну из героев рассказа "Уроки французского" В. Распутина звали Лидия Михайловна. Она преподавала иностранный язык, но всегда была готова и в других делах.
Она была аккуратной и умной, красивой в одежде и во внешности.От нее сегда пахло духами и исходило что-то особое и сказочное, неподвластное любому.
Главному герою рассказа . ее ученику, было нечего есть. Он приехал в райцентр издалека.посылки ему привозили редко.Из-за нехватки денег он стал играть на деньги. Лидия Михайловна , узнав об этом, неумело пыталась покормить его после занятий французским языком у нее дома, но у нее ничего не вышло.тогда она стала играть с ним в пристенок -- игру на деньги. Она это из-за его нужды. Так он хотя бы как-то зарабатывал себе на еду. Об их игре узнал директор. Лидию Михайловну уволили из школы.
Учитильница делала это из-за доброты соего характера, из-за к сопережианию. она не могла закрыть глаза на его беду. К тому же, она чувствовала ответственность за него, как классный руководитель. Лидия Михайловна ему. как смогла.
Учительница сделала неверный поступок, но она делала это из добрых намерений. Я думаю, что можно простить ей этот поступок, обратив внимание на то, что она сделала для мальчика. С точки зрения школьных правил, ее поступок был неверный но я не осуждаю ее, а восторгюсь ее душевными качествами.
«Добрий день, Яво! Ти мене зовсім не знаєш, але особисто мені здається, що я тебе знаю вже не один рік. У всякому разі, я знаю багато твоїх пригод і витівок, знаю де ти живеш, знаю твоїх друзів, знаю, як ти виглядаєш, вважаю, що знаю і твій характер. Добре взнати тебе мені до дуже цікава книга В. Нестайка, в якій ти і твій кращій друг Павлуша були головними героями.Ви з Павлушею найкращі друзі та напарники, затоваришувати з вами хотіла б і я. З вами мені було б дуже цікаво, бо ти постійно вигадуєш різноманітні витівки, які іноді, на перший погляд, здаються навіть злими, але це зовсім не так, бо ви з Павлушею лише хочете, щоб у селі ви завжди були на виду і щоб про вас постійно говорили. Мені здається, що тієї енергії, яка буквально фонтанує з тебе, вистачило б і на мене. Та й сама я здатна вигадувати цікаві розваги, які обов’язково б тебе захопили.Я впевнена, що, незважаючи ні всі свої витівки, ти, Яво, добрий, співчутливий до чужого горя та сміливий хлопець. Крім того, я розумію, що попри усі твої суперечки з Павлушею ти для нього справжній друг, таким би справжнім другом ти був би і для мене.Мені було дуже цікаво читати оповідання про твої пригоди, при кмітливі, веселі і відчайдушні витівки, які ти вигадував і разом з Павлушею приймав у них участь. Не менш цікаво мені було б разом з тобою брати участь у цих витівках.Книга В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» мені дуже сподобалася, а поки я її читала, ти, Яво, та твій товариш Павлуша стали для мене справжніми друзями. Я сподіваюсь, що якби нам довелося жити в одному селі, ходити в одну школу та разом відпочивати, я б теж стала для тебе не менш гарним другом, ніж Павлуша.Ти, Яво, добрий, веселий та дотепний, і спогади про тебе залишаться у мене на все життя. А зараз я з тобою прощаюся і сподіваюся, що усе твоє життя буду добрим, веселим і щасливим, як і твоє дитинство.До побачення, Яво, і усього тобі найкращого!»
«Добрий день, Яво! Ти мене зовсім не знаєш, але особисто мені здається, що я тебе знаю вже не один рік. У всякому разі, я знаю багато твоїх пригод і витівок, знаю де ти живеш, знаю твоїх друзів, знаю, як ти виглядаєш, вважаю, що знаю і твій характер. Добре взнати тебе мені до дуже цікава книга В. Нестайка, в якій ти і твій кращій друг Павлуша були головними героями.Ви з Павлушею найкращі друзі та напарники, затоваришувати з вами хотіла б і я. З вами мені було б дуже цікаво, бо ти постійно вигадуєш різноманітні витівки, які іноді, на перший погляд, здаються навіть злими, але це зовсім не так, бо ви з Павлушею лише хочете, щоб у селі ви завжди були на виду і щоб про вас постійно говорили. Мені здається, що тієї енергії, яка буквально фонтанує з тебе, вистачило б і на мене. Та й сама я здатна вигадувати цікаві розваги, які обов’язково б тебе захопили.Я впевнена, що, незважаючи ні всі свої витівки, ти, Яво, добрий, співчутливий до чужого горя та сміливий хлопець. Крім того, я розумію, що попри усі твої суперечки з Павлушею ти для нього справжній друг, таким би справжнім другом ти був би і для мене.Мені було дуже цікаво читати оповідання про твої пригоди, при кмітливі, веселі і відчайдушні витівки, які ти вигадував і разом з Павлушею приймав у них участь. Не менш цікаво мені було б разом з тобою брати участь у цих витівках.Книга В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» мені дуже сподобалася, а поки я її читала, ти, Яво, та твій товариш Павлуша стали для мене справжніми друзями. Я сподіваюсь, що якби нам довелося жити в одному селі, ходити в одну школу та разом відпочивати, я б теж стала для тебе не менш гарним другом, ніж Павлуша.Ти, Яво, добрий, веселий та дотепний, і спогади про тебе залишаться у мене на все життя. А зараз я з тобою прощаюся і сподіваюся, що усе твоє життя буду добрим, веселим і щасливим, як і твоє дитинство.До побачення, Яво, і усього тобі найкращого!»
Учительницу-одну из героев рассказа "Уроки французского" В. Распутина звали Лидия Михайловна. Она преподавала иностранный язык, но всегда была готова и в других делах.
Она была аккуратной и умной, красивой в одежде и во внешности.От нее сегда пахло духами и исходило что-то особое и сказочное, неподвластное любому.
Главному герою рассказа . ее ученику, было нечего есть. Он приехал в райцентр издалека.посылки ему привозили редко.Из-за нехватки денег он стал играть на деньги. Лидия Михайловна , узнав об этом, неумело пыталась покормить его после занятий французским языком у нее дома, но у нее ничего не вышло.тогда она стала играть с ним в пристенок -- игру на деньги. Она это из-за его нужды. Так он хотя бы как-то зарабатывал себе на еду. Об их игре узнал директор. Лидию Михайловну уволили из школы.
Учитильница делала это из-за доброты соего характера, из-за к сопережианию. она не могла закрыть глаза на его беду. К тому же, она чувствовала ответственность за него, как классный руководитель. Лидия Михайловна ему. как смогла.
Учительница сделала неверный поступок, но она делала это из добрых намерений. Я думаю, что можно простить ей этот поступок, обратив внимание на то, что она сделала для мальчика. С точки зрения школьных правил, ее поступок был неверный но я не осуждаю ее, а восторгюсь ее душевными качествами.
Объяснение: