М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
жуля7
жуля7
14.05.2022 14:34 •  Литература

Как вы думаете С какой целью в тексте повести несколько раз упоминается об увеличении Екатерине французскими романами?Как этот увеличение характеризует героиню?Расказ Митель​

👇
Ответ:
SachaNabok
SachaNabok
14.05.2022

где текст прочитай или сфоткай

4,4(22 оценок)
Ответ:
Tamik7895
Tamik7895
14.05.2022

где текст я не понелаоо

4,4(86 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
crybaby1916
crybaby1916
14.05.2022

ищи тут

Объяснение:

Усмішка (оповідання)[ред. | ред. код]

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.  

5 змін у цій версії очікують на перевірку. Стабільну версію було перевірено 8 травня 2020.

Перейти до навігації

Перейти до пошуку

Усмішка

Жанр

Оповідання

Автор

Рей Бредбері

Мова

англійська

Написано

1965

Переклад

перекладачі українською мовою Ярослав Веприняк

«Усмішка» — оповідання американського письменника Рея Бредбері, написане у 1952 році.  

Зміст

1

Сюжет

2

Жанр

3

Символічні образи

4

Див. також

5

Посилання

6

Джерела

Сюжет[ред. | ред. код]

У оповіданні Рей Бредбері розповідає, як у майбутньому люди знищили картину італійського художника доби Відродження Леонардо да Вінчі «Джоконда». Події відбуваються у зруйнованому місті, де радіоактивні поля і дороги, зіпсовані бомбами. Жителі великого міста, які вижили після атомних бомбардувань, сповнені ненависті до минулого. Грігсбі, один із героїв твору, пояснює: «Людина ненавидить те, що її занапастило, що їх життя поламало. Вже так вона влаштована. Нерозумно, можливо, але така людська природа". Люди, що стоять у черзі, не можуть дозволити собі купити за один пенні напій з ягід. Для них святковими є події, коли знищують книги, коли розбили кувалдою останній автомобіль. Восени 2061 року вони влаштовують свято: ламають все, що збереглося після катастрофи. Свідком подій став хлопчик Том. Він стає у чергу – влада дозволяє кожному охочому плюнути на картину Леонардо да Вінчі. Люди плюють і рвуть картину на шматки, ламають раму. За дорослими хлопчик ухопив шматочок полотна і затиснув його у руці. Він бачив, як «баби жували шматки полотна; як чоловіки розламували раму, піддавали ногою тверді клапті, рвали їх на дрібні-дрібні шматочки». Том повертається додому, там розкриває долоню й при світлі місяця бачить, що йому дісталася усмішка Джоконди. У фантастичному сюжеті автор привертає увагу до проблем майбутнього людства, занепаду цивілізації. Це твір-пересторога, попередження про катастрофу, до якої може призвести бездуховність технізованого суспільства. Письменник переконаний, що духовне відродження людства починається з духовного відродження кожної людини.  

Жанр[ред. | ред. код]

Твір Рея Бредбері «Усмішка» — новела, адже написана у прозовій формі, невелика за обсягом. Зображена одна подія — «свято» знищення кар­тини. Події відбуваються протягом одного дня з ранку до ночі. Сюжет напружений, динамічний. Фінал несподіваний. Особливу увагу приділено роздумам Тома і його протисто­янню натовпу.  

Символічні образи[ред. | ред. код]

Картина Леонардо да Вінчі «Джоконда» символізує мистецтво і красу.

Усмішка Джоконди – втілення краси, добра і великої сили мистецтва

Том — символ нового покоління

Ранок символізує початок нового, надію на краще

Фінал твору також символічний, адже дитина і ранок — це символи майбутнього.  

Див. також[ред. | ред. код]

Рей Бредбері  

Посилання[ред. | ред. код]

https://web.archive.org/web/20120806221119/http://raybradbury.com/ Офіційний сайт письменника

Джерела[ред. | ред. код]

Рей Бредбері. «Усмішка: оповідання». — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2016. — 368 с.

https://dovidka.biz.ua/usmishka-bredberi-analiz/

Волощук Є. В. Світова література. Підручник для 6 класу загальноосвіт. навч. закладів. — К.: Генеза, 2014.

«Усмішка» (англ. «The Smile») у міжнародній електронній базі фантастики «The Internet Speculative Fiction Database»

 Література   Фантастика   Наукова фантастика   США  

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.  

Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.

Категорії: Фантастичні оповідання 1952Науково-фантастичні оповідання СШАОповідання, перекладені українською мовоюОповідання Рея Бредбері

Навігаційне меню

Ви не увійшли до системи

Обговорення

Внесок

Створити обліковий запис

Увійти

Стаття

Обговорення

Читати

Неперевірені зміни

Редагувати

Редагувати код

Переглянути історію

Пошук  

 

Головна сторінка

Поточні події

Нові редагування

Нові сторінки

Випадкова стаття

Участь  

Портал спільноти

Кнайпа

Довідка

Пожертвувати

Інструменти  

Посилання сюди

Пов'язані редагування

Спеціальні сторінки

Постійне посилання

Інформація про сторінку

Елемент Вікіданих

Цитувати сторінку

Статистика відвідувань

Посилання за ID

Друк/експорт  

Створити книгу

Завантажити як PDF

Версія до друку

Мови

Додати посилання

Цю сторінку востаннє відредаговано о 15:22, 16 травня 2020.

Текст доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. Умови використання.

Політика конфіденційності

Про Вікіпедію

Відмова від відповідальності

Зворотний зв'язок

Розробники

Статистика

Куки

Мобільний вигляд

4,6(27 оценок)
Ответ:
Я не очень люблю бывать летом в городе. Горячий асфальт улиц, душные дворы многоэтажных домов, вечно спешащие куда-то люди – от всего этого так хочется убежать подальше. Поэтому хотя бы месяц из самых длинных в году каникул я провожу на природе, в деревне.

Обычно утром в школьные дни меня не поднять с постели. Но на каникулах в деревне я часто просыпаюсь ни свет ни заря, чтобы пробежаться по росе и встретить поднимающееся из-за леса солнце.

Природа пробуждается. В саду поют утренние птицы, а ночной туман потихоньку отступает и прячется по оврагам от первых лучей рассвета. Теперь самое время идти в лес за черникой.

Черника – ягода нежная. Так говорит моя бабушка. Эту ягоду нужно собирать только вручную, без всяких «комбайнов» и других при И тогда на будущий год на этом же месте урожай будет лучше прежнего. Это нехитрое правило мы всегда соблюдаем, и лес словно благодарит нас - ведь из наших разведанных черничников мы никогда не возвращаемся с пустыми руками.

Я люблю летнюю грозу. Когда после жаркого дня горизонт вдруг чернеет и сверкает вспышками молний. Когда прохладный ветер раскачивает деревья и доносит раскаты первого грома. А потом на пыльную дорогу падают первые капли долгожданного дождя. Грозу я люблю слушать на чердаке старенького бабушкиного дома. Люблю, чтобы дождь барабанил по жестяной крыше, а от раскатов грома подрагивала земля.

После дождя вода в озере становится теплой, как парное молоко. Озеро у нас большое, а находится оно совсем рядом с деревней. Это излюбленное место рыбалки почти для всех деревенских мальчишек. Но я не очень люблю рыбалку, а прихожу сюда купаться. Плаваю я неплохо, правда, до другого берега пускаться вплавь пока не рискую. Там километр, не меньше.

Луга рядом с озером весной заливают талые воды. А летом здесь трава по пояс. В этой траве так здорово лежать в ветреный день, слушать ее шелест и смотреть, как бегут по небу облака. А иногда кажется, что это я плыву мимо облаков на огромном корабле под зелеными травяными парусами.

А потом наступает вечер, и я возвращаюсь в дом бабушке – она наверняка уже приготовила на ужин что-то особенное. Окна в сад распахнуты настежь. На небе зажигаются первые звезды, пастухи гонят с пастбища коров, а где-то среди густой листвы заводит свою вечернюю песню соловей. Нет, такие каникулы я ни за что не променяю на городские каменные джунгли
4,7(50 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ