За похищение огня, Гефест приковывает Прометея по велению Зевса к скале, в Скифии, под надзором младшего титана Кратоса (Власти и Силы). Узника посещают Океаниды, их отец Океан, царевна Ио (возлюбленная Зевса), в своих скитаниях по свету случайно попавшая к скале. Прометей рассказывает им, что он сделал для людей. Прометей даровал им огонь, за что был прикован к скале, куда каждый день прилетал орел и выклёвывал ему печень. За ночь печень регенирировалась, и орел прилетал снова, и так день за днем, что приносило Прометею ужасные мучения.
Объяснение:
"Слово про похід Ігорів" — це поема слави, вірності і патріотизму наших предків, це наша історія. І як добре, що цей прекрасний твір попри всі перешкоди: війни, стихійні лиха — таки дійшов до нас.
"Слово про похід Ігорів" — найвизначніша пам'ятка культури Київської Русі. Написана невідомим автором, вона пройшла крізь століття, подолавши усі перешкоди. Цей твір — героїчна, сповнена палкої любові до Вітчизни, до свого народу поема-заклик, яка лине із сивої давнини, гаряче відлунюючи і в серцях сучасних українців. Центральним образом "Слова…" є, безумовно, Руська земля.Протягом усього твору образу Руської землі протиставляється образ землі Половецької. Це її звоював великий київський князь Святослав, а князь Ігор і собі хоче списа зломити при полі Половецькому… чи шоломом пити воду з Дону». Та непривітна і неласкава чужинецька земля до Ігоря Святославовича, бо принесла йому лише поразку, ганьбу і полон.
біз бұндай өтпедік иелеграмнан іздеп көр