Каморка Герасима была маленькая и располагалась над кухней.
«...Он устроил ее себе сам, по своему вкусу: соорудил в ней кровать из дубовых досок на четырех чурбаках, истинно богатырскую кровать; сто пудов можно было положить на нее — не погнулась бы; под кроватью находился дюжий сундук; в уголку стоял столик такого же крепкого свойства, а возле столика — стул на трех ножках, да такой прочный и приземистый, что сам Герасим, бывало, поднимет его, уронит и ухмыльнется. Каморка запиралась на замок, напоминавший своим видом калач, только черный; ключ от этого замка Герасим всегда носил с собой на пояске. Он не любил, чтобы к нему ходили».
Тургенев так подробно описывает каморку Герасима, чтобы с этого описания подробнее показать характер героя: нелюдимый, сильный.
Остап описан Гоголем как отличный воин и преданный товарищ. По характеру он веселый и добрый, но когда дело касалось боя, он становился серьезным и отважным. Остапу очень важна Сечь, это его Родина, и он готов до последней капли крови ее защищать. Для него важнее всего на свете Родина, семья и товарищи.
Андрий же совсем не похож на брата. Он тоже храбрый воин. И если Остап в бою был рассудителен и хладнокровен, то Андрий боем наслаждался. Однако еще у него развито чувство прекрасного. Андрий жаждет любви. И именно любовь он ставит выше всего на свете: выше семьи, друзей и Родины.
В итоге оба брата погибают. Только Остап погиб как герой от руки врага, а Андрий как предатель от руки собственного отца.
Шерлок Холмс
Зазвичай він прокидався о пізній порі, крім тих доволі частих випадків, коли йому зовсім не випадало поспати.
Ви мені надзвичайно цікаві, містере Холмс. Я ніяк не очікував, що у вас такий видовжений череп і такі розвинені надбрівні дуги. Зліпок з вашого черепа, сер, міг би прикрасити будь-який антропологічний музей доти, доки не вдасться одержати оригінал. Не вважайте, що це лестощі, але я просто заздрю такому черепові.
Під час напруженої розумової роботи мій друг потребував самоти і спокою, коли він зважував усі, навіть найдрібніші деталі справи, будував одну за одною кілька гіпотез, порівнював їх між собою і вирішував, які відомості вагомі, а якими можна зневажити.
Шерлок Холмс мав дивовижну здатність звільнятися від думок про справи. Він увесь поринув у споглядання полотен сучасних бельгійських художників і за дві години, вочевидь, жодного разу не згадав про дивну історію, в яку силою обставин затягнуло й нас. Усю дорогу від картинної галереї до готелю "Нортумберленд" він говорив тільки про живопис, незважаючи на те, що його знання в цій галузі вирізнялися крайньою примітивністю.
Доктор Ватсон.
Близьких друзів у нього немає.
Якщо за це візьметься мій друг, то ось вам людина, на яку можна покластися у скрутну мить. У цьому я переконався на власному досвіді.
Пригоди завжди криють у собі якусь особливу принадність для мене..