1
5 - 9 классы Русский язык 5 баллов
Нужно сочинение Звуки весны
По больше объяснений Следить Отметить нарушение Vgavlik75 03.04.2015
ответ
ответ дан
angela2002082002
У каждого времени года - своя музыка, свои оттенки. Из года в год зима сменяется весной, и вся природа словно оживает, пробуждается от зимнего сна, рождается заново. После жаркого лета приходит тихая осень, и все опять затихает, озарившись на прощанье яркими красками.
Композиторы, писатели, поэты часто описывают природу, как нечто живое, наделяя ее разными характерами.
Весна – это олицетворение жизни, молодости, и все звуки весны яркие, радостные. Пение птиц, журчание ручья, веселый звон капели – все говорит о пробуждении природы. И даже первый весенний гром резвится и играет, а птицы и деревья весело вторят ему.
Сменяя весну, приходит красное лето. Звуки становятся чуть тише и плавнее. Под палящими лучами дневного солнца стихают крики птиц. Все как будто замирает в ожидании прохладного вечера. Мелодия летнего дождя спокойная и теплая.
Летом лес наполнен разнообразием птичьих голосов. Здесь можно услышать и трель соловья, и монотонное кукование, и стук дятла, эхом отдающийся по всему лесу.
По вечерам слышно, как стрекочут кузнечики, а под тихий плеск реки жалобно плачет иволга.
Дни становятся короче. Унылая осень сменяет полную жизни летнюю пору. Но несмотря на свою унылость, осень была любимым временем года А. С. Пушкина. Своею тихою прощальною красой она была ему мила: «Из годовых времен я рад лишь ей одной» . Осень Пушкин украсил пышными, багряными и золотыми красками. Но в увядании природы слышатся печальные, минорные звуки: прощальные крики улетающих стай, медленные хороводы падающих листьев, тихий стук дождя.
Природа уснула, укрывшись пушистым одеялом искристого белого снега. В ясный зимний день весело потрескивает морозец, далеко разносится звонкий скрип снега.
Но вот наступает вечер, и за окном уже слышно завывание вьюги, похожее на плач ребенка.
Это разнообразие музыки, звуков, цвета не перестает удивлять нас своей красотой и величием.
Так и у каждого человека как частички живой природы звучит в душе своя неповторимая мелодия. В течение всей нашей жизни радостная и печальная, унылая и восторженная музыка меняется, подобно временам года.
ответ:У першому відділенні концерту оркестр виконав твори Мендельсона і Штрауса, які публіка зустріла шквалом овацій, що видалися оповідачеві трохи перебільшеними.
Під час антракту він прогулявся по фойє, завітав до бару, де всі обговорювали чудовий концерт і майстерність Маестро. Усі висловлювали захват, який знову видавався оповідачеві дивним та занадто екзальтованим.
Протягом другого відділення концерту всі глядачі поступово шаленіють від Маестро та його оркестру. У залі наростали гул та лемент, овації вибухали вже й під час виконання музики. Загальне збудження досягло вищої межі. Глядачі наче здичавіли, почали лізти на сцену в пошуках Маестро, намагалися схопити його, кудись потягнути.
Оплески, останнє, що нагадувало про концерт, «ледве пробивалися крізь крики, та й хто міг аплодувати, якщо всі як одержимі ловили музикантів, щоб схопити їх у свої обійми».
Оповідач не мав ані найменшого бажання поділяти це загальне навіженство. Проте власна байдужість пробуджувала в ньому дивне почуття вини, ніби його поводження було в чомусь найганебніше, особливо скандальне серед цього загального неподобства.
Та ось наче почався спад напруження в усе ще нестримному і відчайдушному ревінні юрби. Крики стали вщухати, швидко припинилися зовсім, і все заповнилося невиразними шерехами відступу. Глядачі швидко й ніяково розходилися після «зустрічі з високим мистецтвом».
Отже, розповідь в оповіданні розгортається повільно, героя оточують знайомі звичайні люди, навколо відбуваються зрозумілі події. Аж раптом виникає несподіваний поворот сюжету: наче перед героєм з’являються якісь «двері», які, здається, ведуть уперед, а насправді виводять його у «задзеркалля», у якийсь інший вимір. Проте зрештою він знову повертається у звичне справжнє життя. У творі відчувається певне балансування на межі дійсності з фантастикою або сном гаємо парадокс: музика, яка сприяє розгортанню дикої оргії — це «П’ята симфонія» Бетховена, покликана звеличувати людські душі та пробуджувати в них найкращі почуття.
У «Менадах» розкривається одна із провідних тем Хуліо Кортасара — доля мистецтва в «суспільстві споживання».
Показати, не називаючи, зорієнтувати, не розповівши, збудити тривогу у читача, нічим його не лякаючи, — таким, можливо, був задум Кортасара.
Объяснение:
Тут нет не файла и фота
Объяснение: