Протягом тривалого часу вважалося, що Троянська війна й сама Троя — це вигадка. Цьому, зокрема, сприяло й те, що в Іліаді й Одіссеї є два світи — реальний та ірреальний (світ людей і світ богів). Лише завдяки розкопкам Генріха Шлімана було доведено, що Троя існувала. Після цього безліч дослідників почало шукати, що в «Іліаді» правда, а що — вигадка. Значного успіху в цьому вдалося досягти Майклу Вентрісу, який разом з Джоном Чедвіком дешифрував лінійне письмо Б.
Виділяють 9 основних археологічних шарів Трої. Зруйнування Трої, описане в «Іліаді», відбулося, на думку сучасних дослідників, приблизно 1260 року до н. е. ахейцями (тобто представниками Крито-мікенської цивілізації) і належить до періоду Трої-VII. Загалом Троянська війна не є унікальним явищем. Це частина загальної катастрофи бронзової доби, щодо причин якої є різні теорії. На той час Троя контролювала шлях з Причорномор'я в Середземномор'я, і тому не випадково стала мішенню. Згідно з сучасними дослідженнями, Троя була зруйнована неодноразово, і один або ж декілька військових походів (можливо, найбільший і найуспішніший), який закінчився спаленням Трої і ліг в основу героїчних оповідань, які міфологізувалися, були пов'язані одне з одним і зрештою стали основою для написання «Іліади».
Коли згадується Троянська війна, про яку йде мова в "Іліаді" і, на думку деяких літературознавців, в інших епічних поемах ("Кіпрії", "Ефіопіда", "Мала Іліада", "Загибель Іліона"), що не збереглися до нашого часу, то часто кажуть, ніби це була війна греків (еллінів) проти троянців. Насправді ж, це не так. В "Іліаді" елліни (греки) - це лише жителі Фтіотиди у Фессалії, Північній Греції, а їхня країна - Еллада (за назвою давнього міста) - це держава Пелея і Ахіллеса. Отже, у Троянській війні, з одного боку, виступали ахейці (ахеї, ахеяни), або панахеї, аргеї, данаї, а з іншого - троянці, або дардани, дарданії, дарданіони та велика кількість їхнії союзників - пелагси, фракійці, кікони, пеони, пафлагони, галізони, місійці, фрігійці, меони (лідійці), карійці, лікійці, тобто племена, що на час творення "Іліади" жили на північ від континентальної Греції та на північному заході й заході Малої Азії. В "Іліаді" ахейці й троянці розмовляють однією мовою (староахейським діалектом грецької мови) і шанують тих самих богів (тут яскравий анахронізм, бо в мікенську епоху шанували ще не всіх олімпійських богів).
Жрец — мастер в исцелении, в управлении сознанием, и в контроле ситуации. Храм — это специальное место, где проводится служба какому-то внеземному существу, служба проводится в виде молитв и обрядов, а также различных посвящений. Статуя — один из основных видов круглой скульптуры, представляющее собой трёхмерное изображение человеческой фигуры или животного (иногда — какого-либо фантастического существа). Саркофаг — разновидность традиционного гроба, использовавшаяся для захоронения знати и обычно оставляемая на поверхности земли в специально отведенных помещениях или на кладбищах. Мумия — сохранённое бальзамированием тело.
Жрец — мастер в исцелении, в управлении сознанием, и в контроле ситуации. Храм — это специальное место, где проводится служба какому-то внеземному существу, служба проводится в виде молитв и обрядов, а также различных посвящений. Статуя — один из основных видов круглой скульптуры, представляющее собой трёхмерное изображение человеческой фигуры или животного (иногда — какого-либо фантастического существа). Саркофаг — разновидность традиционного гроба, использовавшаяся для захоронения знати и обычно оставляемая на поверхности земли в специально отведенных помещениях или на кладбищах. Мумия — сохранённое бальзамированием тело.
Протягом тривалого часу вважалося, що Троянська війна й сама Троя — це вигадка. Цьому, зокрема, сприяло й те, що в Іліаді й Одіссеї є два світи — реальний та ірреальний (світ людей і світ богів). Лише завдяки розкопкам Генріха Шлімана було доведено, що Троя існувала. Після цього безліч дослідників почало шукати, що в «Іліаді» правда, а що — вигадка. Значного успіху в цьому вдалося досягти Майклу Вентрісу, який разом з Джоном Чедвіком дешифрував лінійне письмо Б.
Виділяють 9 основних археологічних шарів Трої. Зруйнування Трої, описане в «Іліаді», відбулося, на думку сучасних дослідників, приблизно 1260 року до н. е. ахейцями (тобто представниками Крито-мікенської цивілізації) і належить до періоду Трої-VII. Загалом Троянська війна не є унікальним явищем. Це частина загальної катастрофи бронзової доби, щодо причин якої є різні теорії. На той час Троя контролювала шлях з Причорномор'я в Середземномор'я, і тому не випадково стала мішенню. Згідно з сучасними дослідженнями, Троя була зруйнована неодноразово, і один або ж декілька військових походів (можливо, найбільший і найуспішніший), який закінчився спаленням Трої і ліг в основу героїчних оповідань, які міфологізувалися, були пов'язані одне з одним і зрештою стали основою для написання «Іліади».
Коли згадується Троянська війна, про яку йде мова в "Іліаді" і, на думку деяких літературознавців, в інших епічних поемах ("Кіпрії", "Ефіопіда", "Мала Іліада", "Загибель Іліона"), що не збереглися до нашого часу, то часто кажуть, ніби це була війна греків (еллінів) проти троянців. Насправді ж, це не так. В "Іліаді" елліни (греки) - це лише жителі Фтіотиди у Фессалії, Північній Греції, а їхня країна - Еллада (за назвою давнього міста) - це держава Пелея і Ахіллеса. Отже, у Троянській війні, з одного боку, виступали ахейці (ахеї, ахеяни), або панахеї, аргеї, данаї, а з іншого - троянці, або дардани, дарданії, дарданіони та велика кількість їхнії союзників - пелагси, фракійці, кікони, пеони, пафлагони, галізони, місійці, фрігійці, меони (лідійці), карійці, лікійці, тобто племена, що на час творення "Іліади" жили на північ від континентальної Греції та на північному заході й заході Малої Азії. В "Іліаді" ахейці й троянці розмовляють однією мовою (староахейським діалектом грецької мови) і шанують тих самих богів (тут яскравий анахронізм, бо в мікенську епоху шанували ще не всіх олімпійських богів).
Объяснение: