Объяснение:
Герой Д. Лондона переживає різні почуття, що стосуються його фізичного й морального стану, та проявляє позитивні якості характеру. Герой відчуває змореність від довгої дороги, холод Білої пустелі, тугу від усвідомлення зради товариша, страх самотності, голод, який не вгамовується мізерною «їжею», біль у ногах, розтертих до крові, та змученому тілі, відчай після марних спроб роздобути їжу, виснаженість, що призводить до галюцинацій. Але в ланцюжку відчуттів намічається зміна на краще: це сміливість, виявлена під час зустрічі з ведмедем, усвідомлення нестримного бажання жити, спокій, яким змінився страх, терпіння, з яким герой продовжує свій важкий шлях, сила волі у поєдинку з вовком. «Саме життя в ньому не хотіло загинути і гнало його вперед». Головний герой вижив, бо він був сміливий, упертий, мав силу духу, волі, високі моральні цінності, любов до життя. «Доля вимагала від нього дуже багато. Навіть помираючи, він не підкорився смерті. Можливо, це було справжнє безумство, але і в пазурах смерті він кидав їй виклик і боровся з нею». Джек Лондон не дав імені своєму героєві, який утілює в собі узагальнений образ людини, що бореться за своє виживання й у двобої з природою відстоює своє право на існування.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/zhaga-do-zhittya-obraz-golovnogo-geroya/
"Сын артиллериста" написал поэт Константин Симонов ..
Стихотворение посвящено реальным событиям гражданской и Великой Отечественной войны. Два товарища , Деев и Петров, дружили и воевали вместе с двадцатых. Сын Петрова Ленька в сороковые, роковые, стал служить под началом друга отца. Деев дал трудное задание юноше: фактически тот должен был вызвать огонь на себя. Парень выполнил поручение, хотя стал седым.
Стихотворение учит мужеству, дружбе, умению нести ответственность за данное слово. Эти качества проявились в нашем герое во время войны. Думаю, что и в мирное время он будет человеком, на которого всегда можно положиться, ибо не предаст и выручит в трудную минуту.