ответ:
объяснение:
рассказ ведется от имени васи, поэтому прямого описания васи нет в повести. вася был смелый мальчик, честный, добрый, он умел держать слово. в тот год, когда произошла эта , ему было семь или восемь лет.
валеку было около девяти лет. он был больше васи, «худой и тонкий, как тростинка. одет он был в грязную рубашонку, руки держал в карманах узких и коротких штанишек. темные курчавые волосы лохматились над черными задумчивыми глазами». валек вел себя солидно и внушал васе уважение «своими манерами взрослого человека».
маруся, сестра валека, была худенькая маленькая девочка четырех лет. «это было бледное, крошечное создание, напоминавшее цветок, выросший без лучей солнца, — пишет короленко в главе «знакомство продолжается». — несмотря на свои четыре года, она ходила еще плохо, неуверенно ступая кривыми ножками и шатаясь, как былинка; руки ее были тонки и прозрачны; головка покачивалась на тонкой шее, как головка полевого »
вася сравнивал марусю со свой сестрой соней, которой тоже было четыре года: « соня была кругла, как пышка, и , как мячик. она так резво бегала, когда, бывало, разыграется, так звонко смеялась, на ней всегда были такие красивые платья, и в темные косы ей каждый день горничная вплетала алую ленту». соня росла в достатке, за ней ухаживала горничная. маруся росла в нищете и часто бывала голодна. за ней ухаживал брат валек.
в первой главе автор подробно описывает «наружность пана тыбурция»: «роста он был высокого, крупные черты лица были грубо-выразительны. короткие, слегка рыжеватые волосы торчали врозь; низкий лоб, несколько выдавшаяся вперед нижняя челюсть и сильная подвижность лица напоминали что-то обезьянье; но глаза, сверкавшие из-под нависших бровей, смотрели упорно и мрачно, и в них светились вместе с лукавством острая проницательность, энергия и ум». мальчик чувствовал постоянную глубокую печаль в душе этого человека.
ответ:
объяснение:
у комедії, події в якій відбуваються протягом одного дня, коли пан журден чекає на маркізу дорімену, витримані класицистичні вимоги єдності часу та місця. ні, не витримано, адже, крім сюжетної лінії закоханого пана журдена, в комедії розгортаються ще три лінії — юної люсіль та її коханого клеонта, маркізи та графа, слугнікольта ков’єля. усі три лінії закінчуються щасливо — весіллям закоханих. усі сюжетні лінії чудово гармонують одна з одною, можна сказати, що в основу твору покладено зображення кохання — сліпого, але зворушливого (панжурден), розсудливого та корисливого (граф дорант), сміливого та заповзятого (люсіль та клеонт), простодушного та рішучого (слуги).
герої комедій мольєра принесли віру в людину, яка може подолати дисгармонію світу, трагічне в ньому. п’єси мольєра недаремно, незважаючи на всі сумні, невеселі аспекти світу, що відкривається в них, належать до жанру комедій, зберігають атмосферу весе
лощів і радості. на противагу , зображеним у комедії, мольєр висуває свої життєві ідеали. він говорить про людську гідність. його надії не пов’язані з дворянством і буржуазією, яка прагне до зовнішнього блиску. істинні сподівання і перспективи буржуазії відобразилися в зауваженнях клеонта, який грає в розвитку дії епізодичну роль. клеонт обстоює не асиміляцію з дворянством, а рівноправ’я. буржуазія, як він вважає, повинна мати і особисту незалежність, і посідати в суспільстві гідне місце. прагнення здаватися не тим, ким ти є, визначається клеонтом як ознака духовної низькості.
потяг до уявної пошани дає клеонту змогу обдурити журдена маскарадом і отримати руку люсіль, в якій йому було відмовлено, тому що він не шляхтич. мольєр не показав нам, як учинить заслужено осміяний журден, коли викриє обман і стане посміховиськом. та, мабуть, мольєр ставив за мету, щоб буржуа, заражені наслідуванням шляхетності, подивилися на журдена і побачили в ньому себе.