1.Дьявольское зеркало разбилось потому, что ученики тролля вознамерились по -смеяться над ангелами и Господом Богом. Они были наказаны за святотатство.
2.Осколки волшебного зеркала разлетелись по белу свету, и люди стали видеть все в дурном свете, а сердца их превращались в кусок льда, так и произошло с Каем.
3.Эти осколки проникали не ко всем людям, а только к тем, у кого из них находилась червоточинка: в комнате были Кай,Герда и бабушка, но только к мальчику попал осколок("Я посажу ее на теплую печку, она растает")И с той поры Кай забавлялся как-то рассудочно,недобро.
4.Мир Снежной Королевы - это мир холода и пустоты,царство льда и снега вокруг и в душе.Андерсен использует слова и выражения, подчеркивающие это:мертво, пусто,веселье сюда не заглядывало.Для описания чертогов С.К. использует холодные краски-прилагательные
5.Напротив,когда мы рисуем садик Кая и Герды, мы будем пользоваться теплыми цветами- красным,желтым,оранжевым
Жил , но может быть не был , но жил лисёнок по имени Лис . Идет лис и видит нора и решил там жить . А в норе той сундук был. Захотел Лис открыть этот сундук , а как вылетает фея и говорит :"Не открывай этот сундук ! Я исполню твоё любое желание".И думал лисёнок , что он хотел думал и думал , хотел себе много золота , дворец , царство , много зайцев каждый день на обед. Думал думал и порешил что нечего ему не надо и ответил он :"Мне нечего не надо. Зачем мне всё это , без труда. Забирай свой сундук и уходи". Забрала свой сундук фея и улетела. А Лис стал поживать да зайцев потихоньку пожёвывать. И помните дети , что лучше трудиться и получить всё своим трудом, чем у кого-то выпрашивать.
Я вірю, що на нашій планеті немає жодної історії, яка була написана просто так. Кожна новела, роман, повість або оповідання несе в собі особливу ідею, що в той чи інший час ставала рятівним містком сподівань для якоїсь людини або цілого народу. Одним із насправді значних для нашої країни твором можна назвати пригодницьку героїчно-романтичну повість Михайла Коцюбинського «Дорогою ціною».
На мою думку, із цієї історії можна почерпнути багато мудрості. По–перше, відчайдушна спроба втечі Остапа й Соломії демонструє нам усю нескореність та волелюбність українського народу. Як і безліч селян в 30х роках 19 століття, вони не побоялися покинути рідний дім, аби віднайти свободу. Ні небезпеки, ні смертельні загрози, ні труднощі не змогли зупинити невпинний потік сподівань на вільне життя. Закохані чудово знали, якою може бути плата за їхню мрію, проте, не вагаючись, кинулися до волі. Їхня справжня віра й жертовність заради одне одного насправді вражає. Врешті за свободу їм таки довелося сплатити найвищу плату — життя. Соломія, намагаючись визволити Остапа, втонула в Дунаї, а парубок залишився вбитим морально й фізично, бо втратив кохану.
Чому ж так сталося? Чому автор прирік своїх героїв на повну поразку? Тому що Коцюбинський хотів розкрити для всіх іще одну істину: здобути щастя можливо лише на своїй землі. Остап та Соломія бігли з Батьківщини. Так само втікали й тисячі інших людей. Проте автор, який і в свій час бачив селян, які від бідності й безвиході бігли за океан, був переконаний, що тільки у своєму домі можна здобути щастя. І покласти життя за волю — це не страшно, проте потрібно здобувати свободу для усього народу, для усіх жінок та дітей, а не лише для себе одного.
Як писав ще Тарас Шевченко:
«Нема на світі України, Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра, Добра святого. Волі! Волі!»
Ця повість чітко дає зрозуміти: через які історичні події довелося пройти українцям, аби здобути волю. Адже тяжко навіть уявити, скільки страждань перетерпіли наші предки через кріпацтво, поневолення духу й тіла, пригнічення людської честі й гідності. Кров’ю та кістками наші прабатьки заплатили за волю сучасників, тому перед обличчям пращурів та самої історії ми не маємо права допустити підкорення нас іншими, пристосування до несправедливості, до тиранії та імпералізму, який сьогодні раз у раз кидає хижі погляди на нашу Батьківщину.
Отже, повість «Дорогою ціною» Михайла Коцюбинського надихає читача на безліч цікавих думок: починаючи від захоплення щирим та вірним коханням до відчуття справжнього патріотизму й поваги до волелюбства.
1.Дьявольское зеркало разбилось потому, что ученики тролля вознамерились по -смеяться над ангелами и Господом Богом. Они были наказаны за святотатство.
2.Осколки волшебного зеркала разлетелись по белу свету, и люди стали видеть все в дурном свете, а сердца их превращались в кусок льда, так и произошло с Каем.
3.Эти осколки проникали не ко всем людям, а только к тем, у кого из них находилась червоточинка: в комнате были Кай,Герда и бабушка, но только к мальчику попал осколок("Я посажу ее на теплую печку, она растает")И с той поры Кай забавлялся как-то рассудочно,недобро.
4.Мир Снежной Королевы - это мир холода и пустоты,царство льда и снега вокруг и в душе.Андерсен использует слова и выражения, подчеркивающие это:мертво, пусто,веселье сюда не заглядывало.Для описания чертогов С.К. использует холодные краски-прилагательные
5.Напротив,когда мы рисуем садик Кая и Герды, мы будем пользоваться теплыми цветами- красным,желтым,оранжевым