Зміст "Фауста" - це молодість і старість, мужність і жіночність, народження і смерть, побут і політика, наука і мистецтво, війна і світ. Гете то підносить читача до філософсько-політичних ідуй, то опускає його до матеріальності побуду і конкретності людських відносин. Багато хто запитував Гете про головну ідею "Фауста2, але йому здавались безглуздими такі питання.
Існує легенда, що людина після прочитання "Фауста" сходить з розуму. Можливо тому що цей твір надто "важкий" у своєму роді, бо щоб його прочитати потрібні зусилля, а можливо тому що сам поет був не сповна розуму. Але легенда залишається легендою, а вірити нам чи ні ми вирішуємо самі.
В принципі Фауст навчає сучачних людей бути сильними та не піддаватися спокусі зробити щось не правильне.
«Іліада» як цілісний твір була б неможлива без постаті Ахілла: вона розпалася б на окремі пісні, об’єднанні лише мотивом Троянської війни. І хоча ця поема про війну, вона пройнята гуманістичним пафосом, усвідомленням того, що людське життя – найбільша цінність. Дія «Іліади» передає душевну драму людини, її шлях від згубного гніву до людяності. А тому несправедливо називають Гомера співцем війни. Навіть войовничий герой-переможець засуджує ворожнечу поміж людей:
Хай же згине навік між богів і людей ворожнеча
Й гнів, що й розумних не раз до лихої призводить нестями.
Объяснение: